Безбар’єрність у закладах загальної середньої освіти за результатами інституційних аудитів

За результатами інституційних аудитів 2024-2025 років безбар’єрність та інклюзивність залишаються одними з найскладніших викликів для закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО). Попри поступовий прогрес, більшість ЗЗСО потребують системного покращення матеріальної бази, інклюзивного простору та цифрової інфраструктури.
Інституційний аудит є важливим інструментом зовнішньої системи забезпечення якості освіти, що поєднує перевірку дотримання норм законодавства у сфері освіти з оцінюванням освітніх і управлінських процесів та ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти в ЗЗСО.
У межах оцінювання освітнього середовища вивчаються зокрема й питання безпеки, інклюзивності, доступності освітнього простору, створення умов для здобувачів освіти з особливими освітніми потребами, а також доступу учасників освітнього процесу до інформаційних і цифрових ресурсів. Розгляньмо ці питання крізь призму інституційних аудитів, проведених у 2024 і 2025 роках.
Інклюзивність освітнього простору
Протягом двох років інклюзивність освітнього простору залишалася однією з найбільш проблемних складових освітнього середовища ЗЗСО. Водночас порівняння результатів 2024 і 2025 років свідчить про зменшення частки ЗЗСО, які потребують покращення, та збільшення частки ЗЗСО з достатнім рівнем.
Результати оцінювання за вимогою
«Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору»
| Рівень оцінювання | 2024 рік | 2025 рік |
|
68 % | 60 % |
|
3 % | 5 % |
|
27 % | 33 % |
|
2 % | 2 % |
Фізична доступність освітнього середовища
Наявність окремих елементів доступності не завжди забезпечує фактичну можливість безперешкодного користування освітнім середовищем.
За результатами інституційних аудитів 2025 року встановлено, що 83 % ЗЗСО мають власні захисні споруди цивільного захисту. Водночас лише 26 % ЗЗСО мають укриття, доступні для маломобільних груп населення.
Безбар’єрність фізичного освітнього середовища залишається проблемною також з огляду на можливість пересування приміщеннями: лише 7 % ЗЗСО забезпечують безбар’єрне пересування між поверхами.
Окремою проблемою є доступність санітарних приміщень та інших елементів інфраструктури для здобувачів освіти з особливими освітніми потребами. За результатами аудитів 2025 року безбар’єрний доступ до будівлі забезпечено у 74 % ЗЗСО, тоді як санітарні кімнати, пристосовані для дітей з особливими освітніми потребами, наявні лише у 32 % ЗЗСО.
Безпека та фізична доступність в умовах воєнного стану
Безпекові умови безпосередньо впливають на доступність освітнього процесу. Проблема полягає не лише в наявності захисної споруди, а й у можливості забезпечити в ній безпечне, доступне та повноцінне продовження навчання під час тривалого перебування.
У 2025 році споруди цивільного захисту або укриття наявні у 83 % ЗЗСО, де відбувся аудит, ще 15 % ЗЗСО використовують укриття інших суб’єктів.
Розрахункова місткість відповідає кількості учнів у 75 % ЗЗСО, що дає змогу організовувати очне навчання.
Лише у 25 % ЗЗСО в укриттях створено повноцінні умови для проведення навчальних занять, у 17 % — лише частково, у 16 % існує додаткова потреба в облаштуванні місць перебування, а у 7 % потужностей недостатньо.
Найбільш критичною залишається доступність укриттів для осіб з інвалідністю та маломобільних громадян — ця вимога виконується лише у 26 % ЗЗСО (попри певну позитивну динаміку порівняно з 2024 роком).
Безбар’єрний доступ до будівлі загалом забезпечено у 74 % ЗЗСО, проте безбар’єрне пересування між поверхами наявне лише у 7 % шкіл. Санітарні кімнати, пристосовані для дітей з особливими освітніми потребами (ООП), облаштовані лише у 32 % ЗЗСО.
Лише 7 % систем оповіщення в школах є доступними для дітей із порушенням слуху та зору.
Ресурсне забезпечення інклюзивного освітнього середовища
Доступність освітнього середовища для здобувачів освіти з особливими освітніми потребами визначається не лише можливістю фізично потрапити до будівлі та приміщень, а й наявністю необхідних умов, обладнання та ресурсів для повноцінної участі в освітньому процесі.
За результатами інституційних аудитів у 2025 році у 99 ЗЗСО, де вивчалося питання організації навчання здобувачів освіти з особливими освітніми потребами, встановлено, що повністю обладнані ресурсні кімнати були лише у 19 % ЗЗСО, у 49 % ресурсні кімнати були обладнані недостатньо, а у 31 % – відсутні.
Відсутність або недостатнє оснащення ресурсної кімнати обмежує можливості ЗЗСО у створенні належних умов для індивідуалізації освітнього процесу, проведення корекційно-розвиткової роботи, використання необхідного навчального та дидактичного обладнання та забезпечення додаткової підтримки здобувачів освіти відповідно до їхніх потреб.
Інформаційна та цифрова доступність
Результати інституційних аудитів у 2025 році свідчать про використання ЗЗСО цифрових інструментів для забезпечення доступу учасників освітнього процесу до інформації та організації освітнього процесу.
Електронні журнали використовували 86 % ЗЗСО, цифрові платформи для організації освітнього процесу – 80 %, доступ до інтернету в усіх навчальних приміщеннях забезпечували 81 % ЗЗСО, оновлення інформації на офіційних вебсайтах – 61 % ЗЗСО.
Наведені результати дають підстави визначити доступ до цифрових освітніх ресурсів та інформації як важливу складову доступності освітнього процесу. Значна частка ЗЗСО вже використовує цифрові засоби для комунікації, доступу до освітніх матеріалів, організації освітнього процесу та інформування учасників освітнього процесу.
Разом з тим результати інституційних аудитів вказують на прогалини у цифровій інфраструктурі: майже кожен п’ятий ЗЗСО не забезпечує доступу до інтернету в усіх навчальних приміщеннях, кожен п’ятий не використовує цифрових платформ для організації освітнього процесу, а в 39 % ЗЗСО інформація на вебсайтах не була оновлена.
Це може створювати інформаційні та цифрові бар’єри для своєчасного отримання учасниками освітнього процесу інформації, доступу до освітніх ресурсів та взаємодії із ЗЗСО, особливо в умовах використання дистанційних і змішаних форм організації освітнього процесу та необхідності забезпечення безперервності навчання.
Довідково:
Наведені дані не є репрезентативними, оскільки у 2024–2025 роках інституційні аудити проводилися в позаплановому порядку. Водночас така інформація дає змогу виявити типові бар’єри та проблемні питання, що потребують системного врахування під час подальшого формування безбар’єрного освітнього середовища.





Коментарі