Чому школярі не відвідують заняття: досвід Ірландії та практичні рекомендації для України

Понад 40% ірландських п’ятнадцятирічних школярів повідомили, що пропускали принаймні один навчальний день протягом двох тижнів перед міжнародним оцінюванням PISA-2022. Цей показник удвічі перевищував середнє значення для країн ОЕСР. 13 жовтня 2026 року Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила нове дослідження, присвячене причинам пропусків занять в Ірландії та способам повернення дітей до систематичного навчання. Міжнародні експерти дійшли висновку, що традиційного контролю відвідуваності недостатньо: школам необхідно використовувати дані для раннього виявлення проблем, співпрацювати з родинами, враховувати психологічний стан учнів і створювати індивідуальні програми підтримки. Особливу увагу дослідники приділили цифровій системі Anseo, яка допомагає аналізувати пропуски занять і своєчасно реагувати на їхні причини. Для України, де освітній процес ускладнюють війна, повітряні тривоги, вимушене переміщення та дистанційне навчання, ірландський досвід має важливе практичне значення.

ОЕСР представила нове дослідження шкільної відвідуваності

13 жовтня 2026 року Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала 34-сторінкове дослідження Tackling School Attendance Problems in Ireland («Подолання проблем відвідування школи в Ірландії»). Документ став частиною міжнародної серії аналітичних матеріалів OECD Education Policy Perspectives, присвяченої розвитку освітніх систем і вдосконаленню державної освітньої політики.

Дослідження охоплює причини нерегулярного відвідування школи, законодавчі механізми контролю, особливості роботи освітніх установ і практики підтримки дітей, які тривалий час не беруть участі в навчанні. Автори проаналізували досвід Ірландії та інших освітніх систем, визначили основні проблеми й запропонували напрями вдосконалення державної політики.

Головна особливість дослідження полягає у зміні традиційного підходу до пропусків занять. Замість того щоб розглядати нерегулярну відвідуваність виключно як порушення дисципліни, експерти пропонують досліджувати її причини та визначати, якої саме підтримки потребує дитина.

Пропуски можуть бути пов’язані із захворюваннями, психологічними труднощами, сімейними обставинами, транспортними проблемами, соціальною ізоляцією або негативним досвідом перебування в школі. У деяких випадках дитина поступово втрачає мотивацію до навчання, а повернення до звичного освітнього процесу стає дедалі складнішим.

Тому дослідники наголошують на необхідності своєчасного реагування. Школа повинна не лише фіксувати відсутність учня, а й мати зрозумілий механізм встановлення причин пропусків, взаємодії з батьками та організації допомоги.

Понад 40% ірландських підлітків повідомили про пропуски занять

Одним із найбільш показових результатів дослідження стали дані міжнародного оцінювання PISA-2022.

Понад 40% п’ятнадцятирічних учнів в Ірландії повідомили, що пропустили щонайменше один повний навчальний день протягом двох тижнів перед проведенням оцінювання. Середній показник для країн ОЕСР становив приблизно 20%.

Важливо враховувати, що йдеться саме про повідомлені учнями пропуски занять без належних підстав, а не про всі випадки відсутності через хворобу чи інші поважні причини. Крім того, наведені показники походять із дослідження 2022 року, хоча аналітичний звіт ОЕСР опубліковано в жовтні 2026 року.

Особливо помітною виявилася нерівність між різними соціальними групами. Серед ірландських учнів із соціально-економічно вразливих родин про такі пропуски повідомили 46%, тоді як серед їхніх більш забезпечених однолітків — 37%.

Дослідники також проаналізували тривалу відсутність дітей у школах. За результатами PISA-2022, 5% ірландських п’ятнадцятирічних учнів повідомили, що на певному етапі навчання пропускали школу понад три місяці поспіль. Середній показник для країн ОЕСР становив 8%.

Ці дані демонструють, що нерегулярна відвідуваність має різні прояви. Одні школярі пропускають окремі дні, інші можуть тривалий час залишатися поза освітнім процесом. Причини таких ситуацій відрізняються, тому однакові заходи реагування не завжди будуть ефективними.

Водночас експерти застерігають від прямого порівняння показників без урахування методології досліджень, соціальних умов і особливостей національних освітніх систем.

Кожен п’ятий школяр пропускає понад 20 навчальних днів

Національна статистика Ірландії також засвідчує масштаб проблеми.

За даними, які використали дослідники ОЕСР, у 2023/2024 навчальному році 28% учнів середніх шкіл, що працюють у межах державної програми підтримки соціально вразливих громад DEIS, пропустили щонайменше 20 навчальних днів. У звичайних середніх школах цей показник становив 19%.

DEIS (Delivering Equality of Opportunity in Schools) — ірландська державна програма, спрямована на забезпечення рівних освітніх можливостей. Заклади, які працюють у її межах, отримують додаткові ресурси для підтримки дітей із соціально та економічно вразливих родин.

Різниця між показниками свідчить, що проблема відвідуваності тісно пов’язана із соціальними умовами. Діти можуть пропускати заняття не через небажання навчатися, а внаслідок обставин, на які вони не мають безпосереднього впливу.

Наприклад, труднощі з транспортом, нестабільні сімейні обставини, проблеми зі здоров’ям або відсутність належної підтримки можуть поступово призводити до збільшення кількості пропусків.

Особливої уваги потребують діти з особливими освітніми потребами. За наведеними в дослідженні даними, у 2023/2024 навчальному році 42% учнів спеціальних шкіл Ірландії пропустили 20 або більше навчальних днів.

Проте ці показники не можна використовувати для висновків про недостатню мотивацію дітей або ефективність роботи конкретних педагогів. Вони насамперед свідчать про необхідність врахування різних обставин, які впливають на доступність освіти.

Міжнародні експерти наголошують, що однакові вимоги до відвідуваності без урахування індивідуальних потреб можуть поглиблювати вже наявну освітню нерівність.

Ірландія впроваджує Anseo — систему раннього виявлення проблем із відвідуваністю

Одним із найцікавіших практичних рішень стала модель Anseo, яку впроваджують Міністерство освіти та молоді Ірландії спільно з державною службою підтримки освіти Tusla Education Support Service.

Anseo — це інструмент системного аналізу шкільної відвідуваності, який допомагає педагогічним колективам виявляти закономірності пропусків занять і планувати відповідні заходи підтримки.

Модель передбачає аналіз даних на трьох рівнях: окремого учня, класу та закладу освіти загалом.

Наприклад, якщо дитина починає регулярно пропускати заняття в певні дні тижня, школа може спробувати встановити причини такої закономірності. Вони можуть бути пов’язані з транспортом, особливостями розкладу, психологічним станом або іншими обставинами.

Якщо ж підвищений рівень пропусків спостерігається в цілому класі, адміністрація може проаналізувати організацію навчання, соціально-психологічний клімат та інші можливі чинники.

У випадках, коли проблема охоплює значну частину школи, необхідно оцінювати вже загальні організаційні умови.

У 2023–2024 роках модель Anseo випробували в чотирьох школах. Після завершення пілотного етапу ірландська влада розпочала поступове розширення програми.

У вересні 2025 року було оголошено про залучення 60 шкіл до наступного етапу впровадження. Довгостроковий план передбачає поширення відповідного підходу на всі школи країни до 2028 року.

Водночас цей термін залишається запланованим орієнтиром. Станом на жовтень 2026 року не слід стверджувати, що модель уже повністю впроваджена в усіх ірландських закладах освіти.

Головна інновація Anseo полягає не просто в цифровому обліку відвідуваності, а у використанні зібраної інформації для ухвалення педагогічних та управлінських рішень.

Чому звичайного електронного журналу недостатньо

Більшість сучасних шкіл використовує електронні системи для фіксації відвідуваності. Учитель зазначає, хто присутній на уроці, а хто відсутній, після чого інформація зберігається в електронному журналі.

Проте сама наявність таких даних не гарантує своєчасного реагування на проблеми.

Наприклад, якщо учень протягом місяця пропустив десять навчальних днів, електронний журнал дозволяє побачити кількість пропусків. Однак він не обов’язково пояснює, чому виникла відповідна ситуація та яких заходів потребує дитина.

Ірландська модель передбачає перехід від простого накопичення інформації до її системного аналізу.

Педагогічний колектив може звертати увагу на повторюваність пропусків, їхню тривалість, можливий зв’язок із певними навчальними ситуаціями та індивідуальними обставинами.

Після виявлення проблеми школа повинна визначити відповідальних працівників, налагодити комунікацію з родиною та розробити реалістичний план підтримки.

Водночас дослідники ОЕСР наголошують на необхідності вдосконалення якості статистичних даних. В Ірландії не всі заклади своєчасно подавали звіти про відвідуваність, а наявна інформація не завжди дозволяла встановити зв’язок між пропусками занять, навчальними результатами та потребами учнів.

У 2022/2023 навчальному році щорічні звіти про відвідуваність подали 78% початкових і 71% середніх шкіл.

Це означає, що навіть національна статистика може бути неповною.

Отже, цифровізація повинна супроводжуватися чіткими правилами збору інформації, перевіркою її якості та відповідальним використанням персональних даних.

Не покарання, а підтримка: як змінюється ставлення до учнівських пропусків

Одним із найважливіших висновків дослідження ОЕСР стала необхідність переходу від переважно каральних підходів до системи раннього виявлення проблем і підтримки учнів.

Традиційна модель реагування на пропуски занять часто передбачає зауваження, виклик батьків, адміністративні заходи або інші дисциплінарні механізми.

Однак такі дії не завжди усувають причини відсутності дитини.

Наприклад, якщо учень пропускає заняття через тривожність, булінг або труднощі в родині, посилення дисциплінарного тиску може не дати очікуваного результату.

Тому міжнародні експерти рекомендують починати з аналізу обставин і визначення потреб школяра.

Особливу роль відіграє довірлива комунікація. Учень повинен мати можливість пояснити причини своєї відсутності без страху приниження або необґрунтованого покарання.

Водночас підтримувальний підхід не означає відмови від правил відвідування школи. Ідеться про поєднання зрозумілих вимог із пропорційним реагуванням, урахуванням обставин і наданням необхідної допомоги.

Дослідники також звертають увагу на важливість шкільного середовища. Якщо дитина почувається ізольованою, стикається з конфліктами або не отримує підтримки під час навчальних труднощів, це може впливати на її бажання відвідувати заняття.

Отже, робота з відвідуваністю повинна бути частиною ширшої політики створення безпечного, інклюзивного та сприятливого освітнього середовища.

Співпраця школи, родини та соціальних служб

Ірландський досвід демонструє, що подолання тривалих пропусків занять не може бути виключно відповідальністю класного керівника.

У країні діє система Tusla Education Support Service, яка об’єднує різні механізми підтримки дітей і родин.

До цієї системи належать служби забезпечення освітнього добробуту, програми підтримки завершення шкільного навчання та механізми співпраці між родинами, школами й місцевими громадами.

Особливу роль відіграють координатори взаємодії між школою, родиною та громадою — Home School Community Liaison Coordinators.

Їхнє завдання полягає в налагодженні контакту з батьками, виявленні труднощів, які перешкоджають навчанню, та допомозі в пошуку відповідних рішень.

Наприклад, якщо дитина систематично пропускає заняття через сімейні обставини, школа може залучити відповідних фахівців для оцінювання потреб родини та організації підтримки.

Якщо причиною є труднощі адаптації або соціальна ізоляція, важливими можуть стати психологічний супровід і поступове відновлення участі в навчанні.

У дослідженні ОЕСР наголошується, що ефективна співпраця потребує чіткого розподілу відповідальності між педагогами, адміністрацією, психологами, соціальними працівниками та іншими фахівцями.

Водночас міжнародні експерти вказують на обмеження ірландської системи. Зокрема, кількість фахівців служб підтримки не завжди відповідає потребам, через що реагування на окремі випадки може затримуватися.

Отже, навіть наявність спеціалізованої державної служби не гарантує розв’язання всіх проблем без належного кадрового та фінансового забезпечення.

Учителів необхідно спеціально готувати до роботи з проблемами відвідуваності

Ще одним важливим висновком дослідження стала необхідність удосконалення професійної підготовки педагогів.

ОЕСР проаналізувала освітні системи різних країн і встановила, що питання роботи з учнівськими пропусками не завжди належним чином представлені в програмах підготовки вчителів.

Серед 42 освітніх систем, які надали відповідну інформацію, лише 15 повідомили про наявність політичних або нормативних механізмів, що передбачають розгляд проблем відвідуваності під час початкової педагогічної підготовки.

В Ірландії, за висновками дослідників, ця тема не була окремим обов’язковим складником початкової підготовки або безперервного професійного розвитку педагогів.

У результаті вчителі можуть не мати достатніх знань про причини тривалих пропусків, особливості комунікації з родинами та можливості залучення інших фахівців.

Для подолання цієї проблеми ОЕСР рекомендує посилювати професійне навчання педагогічних працівників.

Ідеться не про перекладання на вчителів функцій психологів або соціальних служб, а про формування базових компетентностей для раннього виявлення проблем і своєчасного скерування учнів до відповідних фахівців.

Наприклад, учитель повинен розуміти, коли нерегулярна відвідуваність може свідчити про складні життєві обставини, як коректно обговорювати проблему з родиною та коли необхідно залучати адміністрацію або психологічну службу.

Для української системи підвищення кваліфікації цей напрям також може бути перспективним, особливо в умовах значного психологічного навантаження на дітей і педагогів.

Чому ірландський досвід особливо актуальний для України

Українська система освіти працює в умовах, які суттєво відрізняються від ситуації в Ірландії.

Повномасштабна війна, повітряні тривоги, вимушене переміщення населення, пошкодження освітньої інфраструктури та перебої з електропостачанням безпосередньо впливають на можливість дітей регулярно брати участь у навчанні.

Тому показники відвідуваності українських шкіл не можна механічно порівнювати з ірландськими.

Наприклад, відсутність учня на очному занятті через повітряну тривогу або неможливість безпечно дістатися до школи не повинна розглядатися як звичайне порушення дисципліни.

Так само дитина, яка навчається дистанційно через безпекову ситуацію, може мати інший характер участі в освітньому процесі.

У вересні 2026 року Міністерство освіти і науки України оприлюднило методичні рекомендації щодо організації навчання під час повітряних тривог.

Документ передбачає можливість поєднання очного та дистанційного навчання, використання ротаційних моделей і завчасного визначення порядку переходу між різними форматами.

Важливо, що зміна формату навчання повинна відбуватися за встановленими правилами, а не спонтанно.

Для українських шкіл це означає необхідність розмежовувати фактичні пропуски занять і випадки, коли дитина не може навчатися у звичному форматі через об’єктивні обставини.

Саме тут ірландський підхід може бути особливо корисним: облік відвідуваності має допомагати школі виявляти потреби учнів, а не лише формувати статистичну звітність.

Як відрізнити небажання навчатися від об’єктивних перешкод

Для українських педагогів важливим практичним завданням є правильне визначення причин нерегулярної участі дитини в навчанні.

Наприклад, учень може не приєднуватися до дистанційних уроків через відсутність електроенергії, нестабільний інтернет або необхідність перебувати в укритті.

Інша дитина може пропускати заняття через тривале захворювання або психологічні труднощі.

У деяких випадках нерегулярна участь пов’язана з низькою навчальною мотивацією, конфліктами з однолітками чи труднощами засвоєння матеріалу.

Зовні ці ситуації можуть виглядати однаково: учень відсутній на уроці. Проте необхідні педагогічні рішення будуть різними.

Якщо причиною є технічні труднощі, школа може запропонувати асинхронне опрацювання матеріалу, альтернативні способи отримання завдань або індивідуальні консультації.

Якщо дитина має труднощі адаптації після вимушеного переїзду, важливими можуть стати підтримка класного керівника, допомога психологічної служби та поступове залучення до життя нового колективу.

Якщо ж учень систематично пропускає заняття через навчальні труднощі, доцільно проаналізувати рівень засвоєння матеріалу та визначити можливості його надолуження.

Водночас школа не повинна самостійно встановлювати медичні або психологічні діагнози. За потреби відповідні питання мають розглядати кваліфіковані фахівці.

Такий підхід дозволяє уникати ситуацій, коли різні за походженням проблеми намагаються розв’язувати однаковими дисциплінарними заходами.

Практична модель для українських шкіл: раннє виявлення, підтримка та повернення до навчання

На основі рекомендацій ОЕСР українські заклади освіти можуть розробити власний механізм роботи з нерегулярною участю учнів у навчанні.

Першим етапом має стати своєчасне виявлення проблеми. Для цього доцільно використовувати інформацію з електронного журналу, повідомлення вчителів і класних керівників, а також дані про участь учнів у дистанційному навчанні.

Важливо звертати увагу не лише на загальну кількість пропусків, а й на їхню повторюваність. Наприклад, якщо школяр регулярно пропускає заняття в певні дні або перестає виконувати навчальні завдання, це може свідчити про необхідність додаткової уваги.

Другим етапом є встановлення контакту з родиною. Комунікація повинна бути коректною, доброзичливою та спрямованою на з’ясування обставин. Важливо уникати передчасних звинувачень, особливо коли причини відсутності ще не встановлені.

Третій етап передбачає визначення необхідної підтримки. Залежно від ситуації це можуть бути індивідуальні консультації, коригування способів виконання завдань, допомога психологічної служби або взаємодія з іншими фахівцями.

Четвертий етап — погодження реалістичного плану повернення до систематичного навчання. Якщо дитина тривалий час не брала участі в освітньому процесі, одночасне виконання всіх пропущених завдань може створити надмірне навантаження.

Тому доцільно визначати пріоритетний навчальний матеріал, поступово відновлювати навчальну активність і забезпечувати можливість отримати необхідну допомогу.

П’ятий етап — оцінювання результатів. Через визначений період школа може проаналізувати, чи покращилася участь учня в навчанні та чи потребує план підтримки коригування.

Важливо, що ця модель є практичною адаптацією міжнародних рекомендацій, а не новою обов’язковою процедурою, встановленою українським законодавством.

Чи потрібна українським школам власна система аналізу відвідуваності

Ірландська модель Anseo демонструє можливості використання цифрових даних для вдосконалення управління освітнім процесом.

Однак створення окремої складної інформаційної системи не завжди є необхідним.

Для невеликого закладу освіти достатнім початковим рішенням може бути регулярний аналіз уже наявних даних електронного журналу.

Наприклад, адміністрація може періодично визначати класи, у яких зростає кількість пропусків, і разом із педагогами з’ясовувати можливі причини.

Водночас необхідно враховувати характер відсутності учнів. Пропуски через хворобу, повітряні тривоги, сімейні обставини та інші причини не повинні автоматично об’єднуватися в одну категорію проблемної поведінки.

Окремої уваги потребує захист персональних даних.

Інформація про стан здоров’я, сімейні обставини або психологічні труднощі дитини є чутливою. Доступ до неї повинні мати лише уповноважені працівники в межах своїх професійних обов’язків.

Недопустимим є публічне обговорення індивідуальних проблем учня або створення відкритих рейтингів дітей за кількістю пропусків.

Мета цифрового моніторингу полягає в підтримці освітнього процесу, а не в посиленні контролю заради самого контролю.

Саме тому використання інформаційних систем повинно поєднуватися з педагогічною етикою, дотриманням законодавства та професійною відповідальністю.

Як допомогти учневі повернутися після тривалої відсутності

Однією з найскладніших ситуацій для школи є повернення дитини після тривалого періоду відсутності.

За цей час учень може втратити частину навчального матеріалу, звичні соціальні зв’язки та впевненість у власних можливостях.

Особливо складним повернення може бути після тривалого захворювання, вимушеного переміщення або періоду психологічних труднощів.

У таких випадках міжнародний досвід дозволяє визначити кілька важливих принципів.

Насамперед необхідно уникати надмірного навчального навантаження в перші дні після повернення. Велика кількість невиконаних завдань може посилювати тривожність і знижувати мотивацію.

Доцільно визначити основні теми, без засвоєння яких подальше навчання буде ускладненим, і поступово організувати їх опрацювання.

Важливу роль відіграє підтримка класного колективу. Учень повинен мати можливість повернутися до звичного спілкування без публічного обговорення причин його відсутності.

У разі потреби педагогічний колектив може залучати психологічну службу та організовувати додаткові консультації.

Особливо важливо, щоб дитина не сприймала повернення до школи як початок періоду покарань за пропущені заняття.

Головним завданням має бути відновлення участі в освітньому процесі та створення умов для подальшого навчального поступу.

Що можуть зробити керівники українських шкіл

Дослідження ОЕСР підкреслює особливу роль шкільного керівництва у формуванні системи підтримки відвідуваності.

Адміністрація повинна забезпечувати не лише належне ведення документації, а й узгоджену роботу педагогів, класних керівників і психологічної служби.

Одним із практичних рішень може стати регулярне обговорення загальних тенденцій відвідуваності під час управлінських або методичних нарад.

Водночас такі обговорення не повинні перетворюватися на пошук винних серед педагогів чи учнів.

Наприклад, якщо в певному класі збільшується кількість пропусків, адміністрація може запропонувати проаналізувати навчальне навантаження, особливості розкладу, взаємини в колективі та інші можливі чинники.

Не менш важливим є визначення зрозумілого порядку комунікації з родинами.

Батьки повинні знати, до кого звертатися в разі тривалої відсутності дитини, які можливості підтримки пропонує школа та як можна організувати надолуження пропущеного матеріалу.

Особливої уваги потребує робота з дітьми, які навчаються дистанційно або за змішаною формою.

Для них показником участі в освітньому процесі може бути не лише фізична присутність на уроці, а й виконання навчальних завдань, участь у консультаціях та інші передбачені освітньою програмою форми роботи.

Однак критерії обліку й оцінювання повинні відповідати чинним нормативним вимогам.

У цьому контексті ірландський досвід може допомогти українським школам перейти від формального контролю до більш змістовного аналізу навчальної активності учнів.

Чому боротьба з пропусками не повинна перетворюватися на додаткову бюрократію

Одним із ризиків упровадження нових систем моніторингу є збільшення адміністративного навантаження на педагогів.

Якщо вчителі змушені дублювати інформацію з електронного журналу в численних таблицях, звітах і формах, цифровізація не завжди забезпечує очікувану ефективність.

Тому міжнародний досвід доцільно використовувати насамперед для вдосконалення вже наявних процесів.

Замість створення додаткової звітності школа може визначити невелику кількість показників, які справді допомагають виявляти проблеми.

Наприклад, корисною може бути інформація про тривалість відсутності учнів, повторюваність пропусків і кількість дітей, які потребують додаткової педагогічної підтримки.

При цьому важливо не робити висновків лише на основі статистики.

Кількісні дані можуть показати, де виникла проблема, але не завжди дозволяють пояснити її причини.

Саме тому ОЕСР наголошує на поєднанні статистичного моніторингу з професійним аналізом, спілкуванням із родинами та міжвідомчою співпрацею.

Для українських шкіл цей принцип особливо важливий в умовах обмежених кадрових ресурсів і значного навантаження на педагогічні колективи.

Головний висновок міжнародного досвіду: відвідуваність є показником потреб дитини

Нове дослідження ОЕСР демонструє важливу зміну підходів до управління шкільною освітою.

Регулярне відвідування занять залишається необхідною умовою навчального поступу, соціалізації та розвитку дитини. Водночас проблеми відвідуваності не можна пояснювати виключно недостатньою дисципліною або низькою мотивацією учнів.

Досвід Ірландії свідчить, що ефективна робота потребує системного аналізу причин пропусків, своєчасного реагування та співпраці школи з родиною й іншими службами.

Особливе значення має впровадження інструментів раннього виявлення проблем, зокрема моделі Anseo, яка дозволяє використовувати дані відвідуваності для планування педагогічної підтримки.

Водночас дослідники наголошують, що жодна цифрова система не може замінити професійного судження вчителя, довірливих стосунків із дитиною та якісної взаємодії з родиною.

Для України ці висновки мають особливу актуальність. В умовах війни нерегулярна участь учнів у навчанні нерідко пов’язана з об’єктивними обставинами, які потребують не дисциплінарних заходів, а гнучких освітніх рішень.

Тому перспективним напрямом розвитку українських шкіл може стати вдосконалення системи раннього виявлення освітніх труднощів, організації індивідуальної підтримки та поступового повернення дітей до систематичного навчання.

Головний урок ірландського досвіду полягає в тому, що за кожним пропущеним навчальним днем можуть стояти різні обставини. Завдання сучасної школи — не лише зафіксувати відсутність учня, а й своєчасно з’ясувати причини, визначити необхідну підтримку та допомогти дитині зберегти зв’язок з освітою. Саме такий підхід може сприяти подоланню освітньої нерівності, зменшенню навчальних втрат і створенню більш безпечного та доступного освітнього середовища.

Офіційні джерела

1. ОЕСР, 13 жовтня 2026 року. Tackling School Attendance Problems in Ireland. Аналітичне дослідження обсягом 34 сторінки, присвячене причинам шкільних пропусків, державній політиці відвідуваності та міжнародним практикам підтримки учнів. Повний звіт ОЕСР про проблеми шкільної відвідуваності в Ірландії

2. ОЕСР, 13 жовтня 2026 року. Introduction: Tackling School Attendance Problems in Ireland. Статистичні дані PISA-2022, аналіз соціальних відмінностей і проблем моніторингу відвідуваності. Статистичний аналіз шкільних пропусків

3. ОЕСР, 13 жовтня 2026 року. Enablers of Strong Legal, Governance and Policy Frameworks on School Attendance. Рекомендації щодо взаємодії педагогів, керівників шкіл, родин і соціальних служб. Міжнародні рекомендації щодо підтримки відвідуваності

4. ОЕСР, 13 жовтня 2026 року. Summary of Findings and Policy Considerations. Основні висновки дослідження та пропозиції щодо вдосконалення освітньої політики. Висновки та рекомендації ОЕСР

5. Міністерство освіти та молоді Ірландії, 24 вересня 2025 року. Minister McEntee Launches National Campaign on School Attendance. Офіційна інформація про розвиток системи Anseo, підтримку шкільної відвідуваності та розширення програми на 60 закладів освіти. Офіційне повідомлення уряду Ірландії

6. Міністерство освіти і науки України, 14 вересня 2026 року. Як школам організовувати навчання під час повітряних тривог: методичні рекомендації МОН. Рекомендації щодо забезпечення безперервності навчання та використання різних форматів освітнього процесу. Методичні рекомендації МОН для українських шкіл