Чому з системи освіти йдуть ті, на кому вона трималася роками?

Вчителі, які мають 10 –15 – 20 років стажу, зазвичай не кидають педагогічну кар'єру ні з того ні з сього.

Вони інвестували в неї найкращі роки свого життя.

Вони вибудовували стосунки, витрачали власні гроші та час на здобуття дипломів і сертифікатів, свідомо відмовляючись від інших фінансових вигод заради навчання та професійного розвитку.

Вони вкладали колосальні зусилля, щоб стати справжніми майстрами своєї справи.

І коли людина з таким величезним багажем вирішує, що їй краще піти, – це чіткий сигнал, що керівникам усіх рівнів у системі освіти час серйозно замислитися, що з нею не так.

Залучати нових учителів – це важливо. Але який сенс приводити нових людей і продовжувати зберігати умови, які витискають із професії досвідчених фахівців?!

"І ось перед нами вже не просто вчитель, а надсучасний робот останнього покоління. Зі штучним інтелектом, емоційним інтелектом, безмежним терпінням і функцією миттєвої адаптації до будь-яких обставин.

Єдине, що виробник забув додати, — потребу в заряджанні. Адже цей пристрій має працювати без сну, відпочинку, особистих обставин і права на власну безпеку. А найкраще — заряджатися від сонячної енергії. Навіть якщо сонця немає вже кілька тижнів.

Звісно, багато батьків бачать, цінують і підтримують зусилля вчителів. І ця підтримка надзвичайно важлива. Але є й інша реальність: коли готовність піти назустріч сприймають як зобов’язання йти ще далі, а гнучкість — як відсутність будь-яких меж.

І мені здається, сьогодні нам дуже важливо про це говорити. Не для того, щоб протиставляти вчителів батькам. А для того, щоб повернути в цю розмову трохи людяності.

Учитель не повинен доводити свою відданість професії ціною власної безпеки, здоров’я чи життя. А його здатність витримувати надзвичайні обставини не означає, що ці обставини мають ставати нормою.

Можливо, сьогодні варто запитувати не лише: «Що ще може зробити вчитель для моєї дитини?»

А й: «Що ми можемо зробити, щоб у вчителя залишалися сили робити те, що він робить?»

Адже дітям потрібен не ідеальний робот із необмеженим функціоналом. Їм потрібен живий дорослий, який може навчати, підтримувати, бути поруч і просто залишатися людиною.

І, можливо, саме це — одна з найважливіших умов якісної освіти".

Наталія Бортник