Чи відповідають методичні рекомендації щодо оцінювання професійної діяльності педагогічних праціників вимогам чинного законодавства України?

Чи відповідають методичні рекомендації щодо оцінювання професійної діяльності педагогічних праціників вимогам чинного законодавства України?

У методичних рекомендаціях «Методика оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників» (автори: Жук Ю. О., Алєксєєва С. В., Лукіна Т. О., Радкевич О. П., Гривко А. В., Ващенко Л. С., Головко С. Г., Науменко С. О.) запропоновано методи, інструменти та процедури оцінювання роботи вчителів.

Зазначається, що рекомендації мають допомогти органам управління освітою територіальних громад, засновникам закладів загальної середньої освіти та педагогічним колективам створити ефективну систему оцінювання професійної діяльності педагогів.

На сторінці 15, відповідно до наведеної класифікації, серед осіб, які здійснюють оцінювання, названо завуча, методиста, керівника методичного об'єднання, колег, соціального педагога, психолога та адміністрацію закладу освіти.

Проте виникає низка принципових юридичних питань: хто може наділити цих осіб відповідними повноваженнями?

Якими нормативно-правовими актами передбачено такі процедури? З цими та іншими питаннями розберемося у цій статті.

1️⃣ Органи управління освітою не мають права втручатися в кадрову автономію закладу освіти

Насамперед необхідно звернутися до статті 1 Закону України «Про освіту», яка визначає автономію як право суб'єкта освітньої діяльності на самоврядування, самостійність, незалежність і відповідальність у прийнятті рішень щодо академічних, організаційних, фінансових, кадрових та інших питань у межах законодавства.

Більше того, стаття 23 цього Закону прямо гарантує кадрову автономію закладів освіти.

А частина третя статті 25 Закону України «Про освіту» встановлює заборону засновнику або уповноваженому ним органу втручатися в діяльність закладу, яка здійснюється в межах його автономних прав.

‼️Отже, орган управління освітою не має загального права самостійно встановлювати систему персонального кадрового оцінювання вчителів, втручатися у виконання ними посадових обов'язків або підміняти керівника закладу освіти.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту», безпосереднє управління закладом здійснює його керівник, який реалізує визначені законом управлінські та кадрові повноваження.

Саме керівник закладу організовує роботу працівників, забезпечує функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти та здійснює контроль у межах своєї компетенції.

При цьому існують окремі законні повноваження органів управління освітою, зокрема у процедурах атестації. Однак такі повноваження не означають права на довільне втручання в кадрову автономію школи.

2️⃣ Закон не надає кожному вчителю права офіційно оцінювати своїх колег

Стаття 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» визначає права та обов'язки педагогічних працівників.

Однак вона не встановлює загального повноваження вчителя проводити офіційне оцінювання професійної діяльності іншого педагогічного працівника.

‼️Взаємовідвідування уроків, професійний обмін досвідом, обговорення методик та надання рекомендацій - це форми педагогічної СПІВПРАЦІ.

‼️Але педагогічна співпраця не тотожна кадровому оцінюванню.

Якщо вчитель входить до складу атестаційної комісії, він бере участь в оцінюванні в межах визначеної законом ПРОЦЕДУРИ. Проте сам факт роботи в педагогічному колективі не надає йому права виступати офіційним оцінювачем іншого працівника.

Отже, включення колег до переліку осіб, які проводять оцінювання, без пояснення правового статусу такого оцінювання створює небезпечну правову невизначеність.

3️⃣ Посадова інструкція та Кодекс законів про працю: оцінювати потрібно виконання законних трудових обов'язків

Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України, трудовий договір визначає трудові відносини між працівником і роботодавцем.

Стаття 29 КЗпП України зобов'язує роботодавця поінформувати працівника про його трудову функцію та посадові обов'язки.

Стаття 31 КЗпП України забороняє роботодавцю вимагати виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

Крім того, частина перша статті 24 Закону України «Про повну загальну середню освіту» прямо передбачає, що конкретний перелік посадових обов'язків педагогічного працівника визначається ‼️ПОСАДОВОЮ інструкцією, затвердженою керівником закладу освіти.
Частина друга цієї статті забороняє вимагати від педагога виконання роботи, не передбаченої письмовим трудовим договором та/або посадовою інструкцією. 

‼️‼️‼️Таким чином, предметом оцінювання має бути належне виконання визначених законом і трудовими документами професійних обов'язків, а не відповідність педагога суб'єктивним очікуванням адміністрації чи колег.

4️⃣Посад «завуч» і «методист» немає серед типових штатних посад закладу загальної середньої освіти 

Особливе здивування викликає використання в методичних рекомендаціях назв «завуч» та «методист» як осіб, які здійснюють оцінювання.

Наказом МОН від 06.12.2010 № 1205 затверджено Типові штатні нормативи закладів загальної середньої освіти.
Ці нормативи не передбачають окремої посади з офіційною назвою «завуч». Натомість передбачено посади заступників директора.
Посада «методист» також не належить до стандартного переліку штатних посад закладу загальної середньої освіти.

Тому використання таких назв без уточнення офіційного статусу особи та її повноважень є юридично некоректним.

5️⃣Практичний психолог і соціальний педагог не є кадровими оцінювачами вчителя

Ще більше запитань викликає пропозиція залучати до оцінювання професійної діяльності вчителя практичного психолога та соціального педагога.

Діяльність цих працівників регулюється Положенням про психологічну службу у системі освіти України, затвердженим наказом МОН від 22.05.2018 № 509.

Основними напрямами діяльності психологічної служби є психологічне забезпечення освітнього процесу, соціально-педагогічний супровід, консультування, профілактична та інша фахова робота в межах визначених повноважень.

Зазначене Положення не надає практичному психологу чи соціальному педагогу загального права проводити офіційне кадрове оцінювання професійної діяльності вчителя.

‼️‼️‼️Більше того, використання психологічної інформації для кадрового тиску суперечить принципам професійної етики, конфіденційності та законодавству про захист персональних даних.

Психологічна служба повинна забезпечувати психологічний супровід освітнього процесу, а не перетворюватися на додатковий орган адміністративного контролю за вчителями.

6️⃣Академічна свобода вчителя - не предмет суб'єктивного оцінювання

Стаття 54 Закону України «Про освіту» гарантує педагогічним працівникам академічну свободу, зокрема свободу викладання, педагогічну ініціативу та вільний вибір форм, методів і засобів навчання відповідно до освітньої програми.

Це означає, що вчитель має законне право самостійно визначати педагогічні підходи в межах встановлених освітніх вимог.
Академічна свобода не є привілеєм, який адміністрація може надати або скасувати за результатами спостереження за уроком. Це гарантоване законом право педагога.

Але неможливо правомірно визнавати роботу вчителя незадовільною лише тому, що він використовує інші законні методи навчання, ніж ті, яким віддає перевагу оцінювач.

Тому будь-яке спостереження  за уроком повинно мати чітку мету, об'єктивні критерії та законні підстави застосування.

7️⃣Закон уже визначив процедуру професійного оцінювання педагогів

В Україні існує законодавчо врегульований механізм комплексного оцінювання педагогічної діяльності - ‼️‼️‼️АТЕСТАЦІЯ.
Відповідно до статті 50 Закону України «Про освіту» та Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН від 09.09.2022 № 805, атестація проводиться за визначеною процедурою відповідними атестаційними комісіями.

При цьому Положення передбачає створення атестаційних комісій не лише в закладах освіти, а й у відповідних органах управління освітою в межах їхніх установлених повноважень. 

Отже, законодавство не забороняє оцінювання педагогічної діяльності. Воно визначає, хто, коли та в якому порядку має право його здійснювати.

Саме тому необхідно чітко розмежовувати внутрішнє вивчення якості освітньої діяльності, професійний зворотний зв'язок, атестацію та кадровий контроль.

8️⃣Методичні рекомендації не можуть встановлювати нові обов'язки та повноваження

Відповідно до статті 19 Конституції України, ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їхні посадові особи зобов'язані діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про освіту» листи, інструкції, методичні рекомендації, інші документи органів виконавчої влади, крім наказів, зареєстрованих Міністерством юстиції України, та документів, що регулюють внутрішню діяльність органу, не є нормативно-правовими актами і ‼️‼️‼️НЕ МОЖУТЬ ВСТАНОВЛЮВАТИ ПРАВОВІ НОРМИ.

Вподобайки:

Коментарі

Залишити коментар

Коментар

Щонайменше 10 символів. Текст можна виділяти жирним і курсивом, додавати списки та смайлики. Будь ласка, без образ і лайки.