Хто насправді маніпулює щодо грошей освітян, або Кому заважає профспілка?

Останнім часом у мережі активно розганяють дописи про «мільярдні профспілкові бюджети», «новорічні цукерки» та «відсутність захисту». Сценарій завжди один і той самий: порахувати захмарні суми з багатьма нулями, зманіпулювати важкою працею вчителя та підштовхнути до висновку: «виходьте з профспілки».

Але коли емоції вщухають, залишаються сухі факти.

Давайте на прикладі обласної організації профспілки розберемо головні міфи, якими відверто маніпулюють популісти в інтернеті. Прикметно, що подібні «викривальні» тексти та коментарі, як правило, пишуть люди, які взагалі не є членами профспілки, не мають до неї жодного стосунку, але найгучніше переймаються її внутрішніми справами в мережі.

Міф 1: «Мільярдні бюджети в одних руках»

Автори таких постів беруть загальну кількість членів профспілки в країні, множать на умовні 200 гривень і малюють суми, рівні бюджетам обласних центрів. Створюється враження, що ці гроші лежать на якомусь одному рахунку «чиновників у Києві».

Як є насправді: Це відверта маніпуляція. Згідно зі Статутом та рішеннями виборних органів, більша частина (як правило, від 50% до 70%) усіх зібраних внесків залишається безпосередньо на рахунку первинної профспілкової організації, а у студентських первинних організаціях залишається до 95% коштів. Ці гроші витрачає сам колектив за власним рішенням: на матеріальну допомогу колегам та їхнім сім’ям, заохочення, організацію дозвілля тощо.

Відповідно встановленого порядку, решта зібраних коштів чітко розподіляється по всій структурі: між районними (міськими), обласними організаціями, Центральним комітетом, а також Федерацією профспілок області (ФПО) та Федерацією професійних спілок України (ФПУ). Але саме ці кошти йдуть на утримання штатних професійних юристів, підготовку процесуальних та претензійних документів, забезпечення організаційної роботи та інших фахівців, що підтримують щоденну діяльність організації.

Крім того, за рахунок цих відрахувань здійснюється постійне волонтерство, виділяється додаткова цільова матеріальна допомога хворим, військовим ЗСУ та сім’ям наших захисників.

Окремою та надзвичайно важливою статтею витрат вищих профспілкових органів є організація та фінансування координації та логістичного забезпечення профактиву з усіх куточків країни під час масштабних всеукраїнських акцій та зібрань, підготовка солідарних дій з метою відстоювання прав та інтересів працівників. Ці кошти стають реальним інструментом колективного тиску на Кабмін, профільні міністерства та інші владні структури для реалізації не лише трудових, а й соціальних вимог.

Жодних «мільярдів на одному рахунку» не було і немає — кошти працюють на забезпечення захисту кожного працівника.

Міф 2: «Звітність приховують від учителів»

Мережеві критики нарікають на таємничість та відсутність звітності.

Як є насправді: Профспілка — одна з найбільш підзвітних організацій. У кожній первинній організації самими її членами обирається ревізійна комісія, яка постійно контролює витрати коштів, про що складає звіт для оголошення на загальних зборах. Також голова організації щороку на загальних зборах звітує за кожну витрачену копійку.

Звітність відкрита, але надається вона членам профспілки на зборах, а не викладається в інтернет для маніпуляцій сторонніми тролями. Якщо хтось не хотів відвідувати власні профспілкові збори — це особиста пасивність, а не «таємниця» організації.

 Міф 3: «Цукерки замість реального захисту»

У коментарях часто маніпулюють запитаннями: «Де безкоштовний захист? Чому профспілка мовчить?»

Як є насправді: Профспілка не мовчить, вона діє професійно — мовою закону та офіційних документів. Лише за результатами правозахисної роботи обласної організації у 2025 році було виявлено та взято в правовий захист десятки системних порушень прав освітян. Серед них:

• порушення вимог щодо розміру та термінів виплати щорічної грошової винагороди;

• порушення щодо щомісячної доплати за особливі умови праці;

• незаконні догани;

• порушення процедур звільнення;

• порушення при проведенні атестації;

• порушення Пенсійного фонду при виході освітян на пенсію;

• спроби роботодавців змусити працівників за власні кошти проходити медогляди тощо.

Результат роботи за 2025 рік у цифрах:

• Проведено 54 перевірки додержання законодавства про працю;

• Складено 75 позовних заяв із процесуальними документами;

• Винесено 8 остаточних судових рішень на користь працівників освіти (інші позови ще на розгляді);

• Присуджено до стягнення на користь освітян 237 936,00 грн;

• Надано 1 512 юридичних консультацій.

Профспілка захищає до реального результату. Але для цього потрібна ваша офіційна заява та готовність діяти разом за законом. Ми не можемо судитися на основі емоційних постів у Facebook без звернення та відома самих працівників.

 Міф 4: «У всьому винен голова первинки»

Останнім часом у коментарях та на замовних ресурсах розпочалося справжнє цькування та скоординовані інформаційні напади на голів первинних профспілкових організацій на місцях. Їх звинувачують у бездіяльності, «мовчанні» та всіх локальних проблемах закладу.

Як є насправді: Це класичний спрощений популізм, який свідомо перекручує юридичну суть профспілки. Голова первинної організації — це не одноосібний керівник. Всі ключові рішення приймаються колегіально — обраним профспілковим комітетом або загальними зборами.

Штучне роздмухування звинувачень проти голів у соцмережах має на меті підірвати довіру до лідерів на місцях і залякати їх. Але захист прав — це завжди двосторонній процес. Профком не може діяти самотужки без чіткої та відкритої позиції самих членів профспілки. Сила будь-якого лідера залежить виключно від сміливості та рішучості колективу за його спиною.

Якщо голова чи профком у закладі дійсно не працюють — закон і Статут дають членам профспілки пряме право їх переобрати, а не просто писати негатив в інтернеті. Нападати на людей, які взяли на себе відповідальність очолити первинку, замість того, щоб діяти спільно з ними за Статутом — це прямий шлях до руйнування захисту всього колективу.

Про що мовчать інтернет-критики

Вони ніколи не розкажуть, якою ціною виборюються реальні гроші для працівників. Вони воліють «не помічати» масштабні заходи, які Профспілка проводить на всіх рівнях.

Нагадаємо із нещодавнього: наприкінці 2025 року Профспілка розгорнула масштабну всеукраїнську акцію на захист фінансових прав освітян. Саме завдяки цьому солідарному тиску та жорстким переговорам з урядовцями було виборено щомісячну доплату в розмірі 2 600 гривень за важкі умови праці, а також підвищення оплати праці освітян з 01 січня 2025 року на 30% та з 01 вересня ще на 20%.

Боротьба не зупиняється. Уже в 2026 році Профспілка активно брала участь у розробці та впровадженні нової формули оплати праці педагогів, яка покликана зробити нарахування прозорими та захищеними від свавілля владних чиновників. Щороку нам вдається відбивати спроби повністю заблокувати виплати доплат та надбавок.

Кожне підвищення заробітної плати — це результат системної важкої роботи, напружених переговорів з міністерствами, Кабміном, депутатськими комісіями тощо. Коли гроші виплачуються, критики, маніпулюючи, кажуть: «це держава дала», повністю знецінюючи роботу профспілки. А коли влада через брак коштів урізає виплати — звинувачують профспілки.

Кому вигідна ця атака на профспілку?

Ціль нападів на профспілку проста — розмити солідарність і змусити працівників масово виходити з організації.

Але подумайте: якщо не буде профспілки, працівники залишаться без захисту перед свавіллям чиновників, які зможуть без жодного опору урізати виплати, зменшувати навантаження, погіршувати умови праці, звільняти неугодних тощо. Захистити себе самотужки в суді без досвіду та грошей на приватного адвоката звичайний працівник просто не зможе.

Чи варто вкотре доводити кожному українцю те, що ми неодноразово відчули: лише в єдності наша сила!

Боротьба за права кожного працівника триває щодня. І в цій боротьбі обласна організація хоче щиро подякувати кожному небайдужому члену профспілки. Ваші внески, ваша сміливість, ваші офіційні звернення та готовність стояти пліч-о-пліч під час масштабних акцій — це і є справжня рушійна сила організації.

Активність кожного колективу — сила всього профспілкового руху.

Тримаймося разом і віримо фактам, а не гучним гаслам!