Нецензурні образи та приниження в закладах освіти: чи передбачає закон відповідальність?

‼️‼️‼️Нецензурна  лайка, словесні образи, приниження та залякування не можуть виправдовуватися емоціями, жартами чи особливостями поведінки особи.

📌 Законодавство України прямо визначає словесні образи, погрози, приниження, переслідування та залякування серед діянь, характерних для булінгу (цькування).

Відповідні положення містяться в пункті 8 розділу II Порядку реагування на випадки булінгу (цькування), затвердженого наказом МОН України від 28.12.2019 № 1646, зі змінами від 18.06.2026 № 961.

Стаття 173-4 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за булінг учасника освітнього процесу.

Отже, систематичні нецензурні образи, спрямовані на приниження честі та гідності особи, за наявності інших установлених законом ознак булінгу є підставою для притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.

❗️ Важливо: закон захищає не лише здобувачів освіти, а й педагогічних працівників.

Педагог має таке саме право на повагу до честі та гідності, захист від психологічного насильства і належне реагування на факти цькування.

Керівництво закладу освіти не вправі ігнорувати повідомлення про булінг або підміняти передбачену законодавством процедуру реагування усними зауваженнями.

Правова позиція чітка: систематичне словесне приниження не є допустимою формою спілкування. За встановлений факт булінгу законом передбачена відповідальність.