Перевірка зошитів у 1-4 класах: ручки, штампи, наліпки та академічна свобода вчителя

Автор: Ірина Вовчук
Сьогодні отримала чергове особисте повідомлення від учительки початкових класів.
«Директор повідомила, що в 1–2 класах зошити потрібно перевіряти зеленою ручкою, а в 3–4 класах — червоною. Чи є така нормативна вимога?»
І це далеко не поодиноке запитання.
Найцікавіше, що ще у вересні 2016 року МОН України надало цілком конкретне роз’яснення щодо вибору кольору ручки для перевірки учнівських робіт.
Минуло десять років. Змінилися державні стандарти, освітні програми, підходи до оцінювання. А питання кольору ручки й досі викликає непорозуміння між учителями, адміністрацією та батьками.
До речі, питання організації роботи з учнівськими зошитами я вже ґрунтовно розглядала в дописі від 1 вересня 2026 року «Зошити у 1–4 класах: що має знати і враховувати вчитель початкових класів».
У ньому ви знайдете відповіді на такі запитання:
1. Скільки зошитів потрібно учневі та які саме?
2. Які роботи й наскільки часто має перевіряти вчитель?
3. Якою ручкою перевіряти, що писати і чи можна використовувати штампи?
4. Чи можна оцінювати зошит, почерк, каліграфію та охайність?
5. Чи обов’язкові друковані робочі зошити?
6. Хто може встановлювати вимоги до ведення зошитів?
7. Як адміністрація може перевіряти учнівські зошити і реагувати на помилки вчителя?
8. Як зберігати, повертати й показувати учнівські зошити?
9. А якщо дитина має ООП або стійкі труднощі письма?
10. За що вчителю доплачують 15%?
https://www.facebook.com/share/p/1JxfjLJGZ4/?mibextid=wwXIfr
А сьогодні пропоную значно глибше розібрати окреме питання, яке, судячи з ваших повідомлень, навіть через десять років після конкретного роз’яснення МОН продовжує викликати непорозуміння: вибір інструментів перевірки учнівських робіт, академічна свобода вчителя та межі повноважень адміністрації.
I. Червона та зелена ручки
1. Звідки виникла рекомендація не використовувати червону ручку?
17 серпня 2016 року МОН України видало лист № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах».
У розділі «Початкова школа» йшлося про те, що в адаптаційний період навчання першокласників не рекомендується використовувати червону пасту для позначення помилок.
Метою такої рекомендації було створення умов для успішного й мотивованого навчання дітей, акцентування уваги на їхніх досягненнях.
Зверніть увагу на три важливі моменти:
— йшлося про адаптаційний період навчання в першому класі, а не про весь період навчання у 1–4 класах;
— це була методична рекомендація, а не нормативна заборона;
— у цьому ж документі МОН залишало вибір кольору ручки для оцінювання письмових робіт за вчителем.
Цитую:
«Для оцінювання письмових робіт в зошитах, а також у щоденниках можна використовувати колір ручки за вибором вчителя».
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v_437729-16#Text
2. Чи справді МОН заборонило червону ручку?
Ні.
Уже 6 вересня 2016 року МОН України видало окремий лист № 1/9-464 «Щодо надання деяких роз’яснень з організації навчально-виховного процесу у початковій школі».
Міністерство пояснило, що вчитель може самостійно визначити колір ручки для перевірки й оцінювання письмових робіт або обговорити це питання з дітьми та батьками і прийняти спільне рішення.
У документі прямо зазначено, що «учитель може самостійно прийняти рішення про вибір кольору ручки».
Більше того, МОН розглянуло прийом використання двох кольорів: червоного для позначення помилок і зеленого для відзначення правильно написаних букв, елементів, слів тощо.
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v_464729-16#Text
Отже, рекомендацію відмовитися від червоної пасти в окремих педагогічних ситуаціях не можна трактувати як заборону її використання.
Водночас обидва листи стосувалися організації навчання у відповідний період. Наводжу їх для розуміння походження рекомендації та офіційної позиції МОН, а не як основну правову підставу оцінювання у 2026/2027 навчальному році.
3. Чи обов’язково перевіряти зошити в 1–2 класах зеленою ручкою, а в 3–4 класах — червоною?
Такої загальнодержавної нормативної вимоги немає.
Наказ МОН від 04.05.2026 № 722 «Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів» дійсно розмежовує підходи до оцінювання в 1–2 та 3–4 класах.
Відповідно до пункту 5 розділу VI:
— у 1–2 класах формувальне, поточне та підсумкове оцінювання здійснюється виключно за вербальною шкалою;
— у 3–4 класах формувальне оцінювання здійснюється за вербальною шкалою, поточне — за вербальною або рівневою, підсумкове — за рівневою.
Але це правила застосування шкал оцінювання, а не правила вибору кольору пасти.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0922-26#Text
Зміни, внесені наказом МОН від 29.06.2026 № 1001:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0970-26#Text
4. Хто визначає колір ручки для перевірки учнівських робіт?
Частина перша статті 54 Закону України «Про освіту» гарантує педагогічним працівникам академічну свободу, зокрема свободу від втручання в педагогічну діяльність та вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
Пункт 1 розділу VI Системи та критеріїв, затверджених наказом МОН № 722, закріплює право педагога самостійно обирати методи та інструменти оцінювання з урахуванням специфіки навчального предмета й особливостей учнів.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0922-26#Text
Вибір кольору пасти як засобу педагогічного зворотного зв’язку належить до професійних рішень учителя.
5. Чи можна використовувати одночасно ручки різних кольорів?
Так.
Наприклад, одним кольором позначати правильно виконані елементи роботи, іншим — місця, які потребують уваги, третім — надавати конкретні рекомендації.
Немає потреби обмежуватися лише червоним і зеленим кольорами.
У розділі II Методичних рекомендацій, затверджених наказом МОН від 13.07.2021 № 813, зазначено:
«Учитель разом з учнями може обрати позначення самооцінки учня, оцінки вчителя для фіксації перевірених робіт».
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0813729-21#Text
При цьому методичні рекомендації № 813 використовуємо в частині, яка не суперечить чинній системі та загальним критеріям оцінювання, затвердженим наказом № 722.
Важливо розуміти, що позначення факту перевірки, місця помилки, рекомендації щодо її виправлення та результату оцінювання можуть мати різне призначення.
Система позначень має бути зрозумілою дитині, а не створювати додаткові труднощі.
6. У чому насправді полягає метод зеленої ручки?
А чи всі, хто вимагає від учителів використовувати зелену ручку, розуміють, у чому насправді полягає цей метод?
Рекомендую ознайомитися з коментарем психологині Катерини Гольцберг, оприлюдненим на офіційному сайті МОН.
https://mon.gov.ua/.../shkilni-zmini-teoriya-i-praktika...
Сутність методу полягає в тому, щоб допомогти дитині помічати власні успіхи та використовувати їх як орієнтир для подальшого навчання.
Наприклад, першокласник написав рядок букв. Учитель може виділити ті букви, які вдалися найкраще, запропонувати дитині порівняти їх з іншими та самостійно визначити, що потрібно вдосконалити.
Якщо вчитель замінив червону ручку зеленою, але продовжує лише закреслювати, підкреслювати й позначати недоліки, змінився колір пасти, а не методика оцінювання.
І навпаки: червоною ручкою можна надати цілком коректний, доброзичливий та змістовний зворотний зв’язок.
7. Чи справді червона ручка негативно впливає на психологічний стан дитини?
Не варто робити такого безумовного висновку щодо всіх дітей.
На офіційному сайті МОН можна також ознайомитися з рекомендаціями дитячої психологині Світлани Ройз.
https://mon.gov.ua/.../poradi-dityachogo-psikhologa...
Психологічні рекомендації допомагають учителю враховувати особливості сприйняття виправлень, емоційні реакції дітей, страх помилитися та потребу в підтримці.
Однак навіть розміщення таких рекомендацій на офіційному сайті МОН не перетворює їх на нормативно-правові акти.
Важливо не лише те, яким кольором позначено помилку, а й те, як учитель пояснює її дитині, чи допомагає знайти спосіб виправлення та як реагує на подальші спроби.
Зелена ручка не гарантує гуманного оцінювання, так само як червона ручка не свідчить про його відсутність.
II. Штампи, печатки, наліпки та умовні позначення
8. Чи можна використовувати штампи замість рукописних записів?
Так, якщо вони педагогічно доцільні та відповідають меті перевірки.
Чинна система оцінювання не встановлює вимоги наносити кожне оцінювальне судження на папір виключно від руки.
Законодавство окремо не регламентує використання вчительських штампів. Тому можливість їх застосування випливає із загальних положень щодо професійної свободи педагога та організації зворотного зв’язку.
Водночас потрібно розрізняти інструментарій оцінювання та засоби фіксації його результатів.
Відповідно до пункту 3 розділу VI наказу № 722 інструментарій оцінювання — це спеціально розроблені завдання, які відповідають очікуваним результатам навчання.
Ручка, штамп або наліпка не є такими завданнями. Вони можуть бути засобами фіксації результатів перевірки, надання зворотного зв’язку або заохочення учня.
Підстави: частина перша статті 54 Закону України «Про освіту», пункти 1 та 3 розділу VI наказу № 722 та розділ II рекомендацій № 813.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0922-26#Text
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0813729-21#Text
9. Чи достатньо штампа «Перевірено»?
Потрібно розуміти, для чого саме його поставлено.
Такий штамп повідомляє про факт перевірки роботи. Але сам собою він не пояснює дитині її навчальних досягнень або труднощів.
Якщо після перевірки вчитель організував усний розбір, індивідуальне пояснення чи роботу над помилками, штамп може бути цілком достатнім способом фіксації факту перевірки.
Якщо ж дитина регулярно отримує лише такий штамп і не має іншого зворотного зв’язку, потрібно переглянути педагогічний підхід.
Перевірити зошит, оцінити результат навчання та надати дитині зворотний зв’язок — це не тотожні педагогічні дії.
Підстава: пункт 1 розділу V наказу № 722.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0922-26#Text
10. Чи є штамп «Молодець!» повноцінним оцінювальним судженням?
Це позитивне заохочення. Однак воно не завжди містить достатню інформацію про навчальний результат.
Порівняймо:
«Молодець!»
«Правильно визначаєш порядок виконання дій».
«Правильно розв’язано задачу. Перевір запис відповіді».
У другому й третьому випадках дитина отримує конкретнішу інформацію.
Пункт 2 розділу III наказу № 722 передбачає підтримку позитивного ставлення до навчальних досягнень учнів, урахування індивідуального освітнього поступу під час формувального оцінювання та надання якісного зворотного зв’язку.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0922-26#Text
Штамп може містити змістовніше оцінювальне судження, ніж написаний від руки коментар.
Проблема не в самому штампі, а в тому, що він повідомляє дитині.
11. Чи потрібно після кожного штампа додатково писати коментар від руки?
Загальнодержавної вимоги щодо обов’язкового дублювання штампа рукописним коментарем немає.
Пункт 1 розділу V наказу № 722 передбачає надання своєчасного зворотного зв’язку. Водночас документ не встановлює обов’язкового способу нанесення коментаря на папір.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0922-26#Text
Якщо штамп містить зрозумілу рекомендацію, а необхідні пояснення дитина отримала, формальне дублювання запису не має самостійної педагогічної цінності.
12. Чи можна використовувати зірочки, смайлики, наліпки та інші символи?
Можна використовувати їх для заохочення, самооцінювання, позначення потреби в допомозі та інших педагогічних цілей.
Але потрібно розрізняти їхнє призначення.
Наприклад:
— наліпка за наполегливість — заохочення зусиль дитини;
— смайлик, який обирає сама дитина, — можливий інструмент рефлексії;
— умовний символ біля завдання — сигнал про необхідність повернутися до нього;
— символ, що відповідає визначеному рівню навчальних досягнень, — спосіб позначення результату оцінювання;
— наліпка за дотримання правил поведінки — засіб заохочення, який не слід автоматично прирівнювати до оцінки навчального результату.
Один і той самий символ може використовуватися з різною педагогічною метою.
Пункт 4 розділу I наказу № 722 визначає, що об’єктами оцінювання є результати навчання учнів. Пункт 2 розділу II передбачає зрозумілість критеріїв оцінювання для учасників освітнього процесу.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0922-26#Text
Тому діти й батьки повинні розуміти, що саме означає відповідне позначення і чи є воно оцінкою навчального результату.
13. Коли наліпки та символи перетворюються на приховане бальне оцінювання?
Наприклад, учитель домовився, що п’ять зірочок означають 12 балів, чотири — 9, три — 6, а дві — 3 бали.
Якщо за допомогою такої системи вчитель фактично виставляє бальні оцінки учням 1–2 класів, виникає питання відповідності цієї практики встановленій вербальній шкалі.
Пункт 5 розділу VI наказу № 722 передбачає застосування в 1–2 класах виключно вербальної шкали для формувального, поточного та підсумкового оцінювання.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0922-26#Text
Водночас стаття 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту» передбачає можливість застосування закладом освіти власної шкали оцінювання.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text
У разі її запровадження заклад має визначити правила переведення результатів відповідно до чинної системи та критеріїв оцінювання.
Запровадження власної шкали не звільняє заклад освіти від дотримання встановлених правил оцінювання для відповідного року навчання. Зокрема, не можна використовувати право на власну шкалу як спосіб обійти вимогу щодо вербального оцінювання учнів 1–2 класів.
Отже, потрібно розмежовувати:
— використання наліпок для заохочення;
— використання зрозумілих умовних позначень у процесі навчання;
— самовільне запровадження вчителем прихованої бальної системи;
— застосування власної шкали оцінювання, запровадженої закладом освіти з дотриманням вимог законодавства.
Право закладу освіти запроваджувати власну шкалу не означає, що окремий учитель може самостійно змінювати встановлені правила оцінювання.
Водночас п’ять зірочок, які дитина зібрала за різні навчальні зусилля, не обов’язково є п’ятьма одиницями оцінювання.
Важливе призначення символів, а не сам факт їх використання.
14. Чи можна використовувати штампи для позначення рівнів навчальних досягнень у 3–4 класах?
Можна, коли для відповідного виду оцінювання передбачено застосування рівневої шкали.
Наприклад, штамп із назвою відповідного рівня може бути способом фіксації результату поточного оцінювання.
Але формувальне оцінювання у 3–4 класах здійснюється за вербальною шкалою.
Тому потрібно розрізняти види оцінювання, а не використовувати штамп із рівнем під кожною письмовою роботою лише тому, що дитина навчається в третьому або четвертому класі.
Підстава: пункти 4 та 5 розділу VI наказу № 722.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0922-26#Text
III. Академічна свобода та повноваження адміністрації
15. Чи може директор установити обов’язковий колір ручки для всіх учителів?
Директор може організовувати методичну роботу, рекомендувати певні педагогічні підходи, забезпечувати функціонування внутрішньої системи якості освіти.
Але його управлінські рішення повинні відповідати законодавству.
Стаття 54 Закону України «Про освіту» гарантує академічну свободу педагогічним працівникам.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту», забезпечення умов для реалізації прав учасників освітнього процесу, зокрема академічних свобод педагогічних працівників, належить до обов’язків керівника закладу.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text
Отже, директор не лише має управлінські повноваження, а й зобов’язаний забезпечувати реалізацію академічної свободи вчителя.
Встановлення обов’язкового кольору ручки всупереч педагогічно обґрунтованому професійному вибору вчителя потребує окремого правового обґрунтування.
16. Чи може педагогічна рада ухвалити рішення про єдиний колір ручки або заборону штампів?
Педагогічна рада може погоджувати спільні підходи до організації оцінювання.
Водночас відповідно до частини п’ятої статті 40 Закону України «Про повну загальну середню освіту» рішення педагогічної ради, прийняті в межах її повноважень та введені в дію наказами керівника, є обов’язковими для учасників освітнього процесу.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text
Педагогічні працівники також зобов’язані виконувати посадові обов’язки та дотримуватися установчих документів і правил внутрішнього розпорядку закладу освіти. Це передбачено частиною другою статті 54 Закону України «Про освіту».
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
Тому академічна свобода не означає, що вчитель може ігнорувати будь-які правомірні рішення закладу.
Але ключове словосполучення в статті 40 — «в межах її повноважень».
Локальне рішення не може суперечити законодавству та скасовувати гарантовані законом права педагогічних працівників.
Єдині підходи до оцінювання в закладі освіти не означають, що всі вчителі повинні користуватися однаковими ручками, штампами та наліпками.
Навіть одностайне голосування педагогічної ради не скасовує законодавчо гарантованих прав педагогічних працівників.
17. Чи є використання іншого кольору ручки підставою для зауваження, негативного висновку або догани?
Колір пасти сам собою не свідчить про належне чи неналежне виконання посадових обов’язків.
Під час адміністративного вивчення стану перевірки зошитів потрібно аналізувати:
— правильність перевірки;
— відповідність оцінювання встановленим критеріям;
— зміст і своєчасність зворотного зв’язку;
— роботу над помилками;
— урахування індивідуальних потреб учнів;
— результативність педагогічної роботи.
Якщо йдеться про дисциплінарне стягнення, необхідно встановити факт винного порушення трудових обов’язків та дотриматися процедури, передбаченої статтями 147–149 Кодексу законів про працю України.
Зокрема, стаття 149 передбачає необхідність зажадати від працівника письмові пояснення, врахувати тяжкість проступку, заподіяну шкоду, обставини його вчинення та попередню роботу працівника.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text
Тому сам факт використання іншого кольору ручки без встановлення конкретного порушення трудових обов’язків не є достатнім обґрунтуванням дисциплінарного стягнення.
Колір ручки не є критерієм оцінювання результатів навчання учня і сам по собі не може бути критерієм оцінювання професійної діяльності вчителя.
18. Як учителю аргументовано відповісти на адміністративну вимогу щодо кольору ручки?
Насамперед потрібно з’ясувати, чи йдеться про рекомендацію, чи про обов’язкове управлінське рішення.
Наприклад, можна звернутися до директора так:
«Прошу уточнити правову підставу встановлення обов’язкового кольору ручки для перевірки учнівських робіт у 1–2 та 3–4 класах.
Прошу зазначити назву, дату, номер і конкретне положення документа, яким установлено таку вимогу.
Також прошу врахувати частину першу статті 54 Закону України “Про освіту” та пункт 1 розділу VI Системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, затверджених наказом МОН від 04.05.2026 № 722, щодо академічної свободи педагогічного працівника».
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0922-26#Text
Якщо вимогу встановлено локальним документом, варто ознайомитися з його змістом, підставами ухвалення та визначеними в ньому обов’язками.
Не варто починати з конфлікту або демонстративної відмови виконувати розпорядження. Спочатку необхідно з’ясувати його правовий статус.
Якщо проблему не вдається вирішити шляхом професійного обговорення, педагог може скористатися передбаченими законодавством способами захисту своїх прав, зокрема звернутися до освітнього омбудсмена.
Правила подання звернення:
https://eo.gov.ua/pravyla-podannia-zvernennia-skarhy/
IV. Батьки та учні
19. Чи можуть батьки вимагати від учителя перевіряти роботи ручкою певного кольору?
Батьки можуть висловлювати пропозиції, повідомляти про реакцію дитини, обговорювати з учителем особливості оцінювання та захищати права дитини.
Це відповідає статті 55 Закону України «Про освіту».
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
Крім того, пункт 2 розділу II наказу № 722 передбачає зрозумілість критеріїв оцінювання, можливість отримання зворотного зв’язку, пояснення оцінки та оскарження результатів навчання у разі незгоди.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0922-26#Text
Проте право батьків брати участь в освітньому процесі не означає автоматичного права визначати всі професійні рішення педагога.
Якщо дитина негативно реагує на певні способи виправлення помилок, важливо обговорити причину такої реакції та знайти педагогічно доцільне рішення.
20. Чи можуть діти брати участь у виборі умовних позначень?
Так. І це методично обґрунтований підхід.
У розділі II рекомендацій № 813, про які вже йшлося вище, безпосередньо передбачено можливість спільного вибору вчителем та учнями позначень для фіксації самооцінки учня й оцінки вчителя у перевірених роботах.
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0813729-21#Text
Пункт 1 розділу V наказу № 722 також передбачає самооцінювання та взаємооцінювання учнями відповідно до критеріїв оцінювання.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0922-26#Text
Коли дитина розуміє значення позначення й знає, що робити після його отримання, воно стає інструментом навчання, а не загадковим знаком у зошиті.
21. Що робити, якщо дитина боїться виправлень або не розуміє значення штампів?
Передусім необхідно з’ясувати причину.
Можливо, дитина боїться не червоного кольору, а осуду за помилку. Можливо, вона не розуміє, чому отримала сумний смайлик. Або не знає, що потрібно зробити після зауваження «Будь уважним!».
Варто пояснити значення позначень, переглянути спосіб надання зворотного зв’язку, допомогти дитині зрозуміти наступний крок.
За потреби до обговорення можна залучити практичного психолога.
Академічна свобода — це право на професійний вибір, а не право на педагогічну сваволю.
Частина друга статті 54 Закону України «Про освіту» встановлює обов’язки педагогічних працівників, пов’язані з повагою до гідності учнів та піклуванням про їхнє здоров’я.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
V. Учні з особливими освітніми потребами
22. Як адаптувати способи перевірки для дитини, яка має труднощі зі сприйняттям кольорів, символів або письмових коментарів?
Уявімо ситуацію: у класі використовується червона ручка для позначення помилок, а зелена — для відзначення правильних відповідей. Однак дитині складно розрізняти ці кольори.
Чи буде для неї така система доступною?
Замість розмежування лише за кольором можна використовувати різні графічні позначення, підкреслення, рамки, зрозумілі піктограми, збільшені написи, усні пояснення.
Для іншої дитини доцільним може бути поетапне опрацювання помилок: спочатку позначення пріоритетного утруднення, а потім індивідуальний розбір решти роботи.
Це не означає відмови від перевірки або автоматичної зміни очікуваних результатів навчання.
Пункт 5 розділу II наказу № 722 передбачає адаптування методів оцінювання для забезпечення рівного доступу учнів до нього та недопущення дискримінації.
Пункт 1 розділу VI передбачає вибір методів та інструментів оцінювання з урахуванням особливостей учнів.
Пункт 3 розділу VII визначає особливості оцінювання результатів навчання учнів з ООП.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0922-26#Text
Однаковий колір ручки для всіх дітей ще не означає рівності в оцінюванні.
23. Що робити, якщо єдині шкільні вимоги суперечать визначеним потребам учня з ООП?
Якщо дитині необхідний певний доступний спосіб оцінювання та зворотного зв’язку, загальна шкільна домовленість не повинна перешкоджати реалізації такої підтримки.
Особливо коли відповідні потреби визначено в документації, що забезпечує індивідуалізацію освітнього процесу.
Постановою КМУ від 15.09.2021 № 957 затверджено Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти.
З 1 серпня 2026 року застосовується нова редакція Порядку, затверджена постановою КМУ від 05.02.2026 № 129, з урахуванням подальших змін, внесених постановою від 23.09.2026 № 1164.
Зверніть увагу: цей Порядок регулює організацію саме інклюзивного навчання. Його положення не слід автоматично поширювати на всі форми та умови навчання дітей з ООП, зокрема на навчання у спеціальних класах і спеціальних закладах освіти.
Відповідно до пункту 15 Порядку, інформація щодо адаптації або модифікації змісту навчальних предметів, очікуваних результатів навчання та особливостей проведення оцінювання оформлюється за додатком 4 і долучається до протоколу підсумкового засідання команди супроводу.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/957-2021-%D0%BF#Text
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/129-2026-%D0%BF#Text
Водночас використання іншого кольору ручки, доступнішого символу або збільшеного напису саме собою не є модифікацією змісту навчального предмета.
Не потрібно кожну ситуативну зміну способу позначення помилок оформлювати окремим рішенням команди супроводу або вносити до додатка 4.
Але системно необхідну дитині підтримку потрібно належно визначити, задокументувати у передбачених випадках і реально забезпечувати.
Наприклад, якщо для дитини визначено потребу у використанні контрастних графічних позначень, а вчителю забороняють їх застосовувати через встановлений у школі єдиний формат перевірки, необхідно переглянути саме цю локальну вимогу.
Індивідуальний підхід — це не відмова від оцінювання, а забезпечення доступності оцінювання для конкретної дитини.
24. Чи може асистент учителя самостійно перевіряти й оцінювати роботи учня з ООП?
Тут потрібно розмежувати допомогу вчителю, участь в організації навчальної діяльності, спостереження за учнем, перевірку виконання окремих завдань та самостійне визначення оцінки навчального результату.
Пункт 16 Порядку № 957 передбачає визначення посадових обов’язків асистента вчителя його посадовою інструкцією, затвердженою керівником відповідно до законодавства.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/957-2021-%D0%BF#Text
Функції вчителя та асистента вчителя також розмежовано в пунктах 2 та 3 розділу IV Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу учня з ООП, затвердженого наказом МОН від 08.06.2018 № 609 у редакції наказу від 29.05.2025 № 787.
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0787729-25#Text
Асистент може допомагати організовувати виконання завдань, сприяти формуванню самоконтролю, фіксувати труднощі, спостерігати за поступом дитини, надавати вчителю інформацію для оцінювання.
Наведені документи не встановлюють загальної заборони асистенту брати участь у перевірці окремих завдань у межах його посадових обов’язків та узгодженої роботи з учителем.
Однак така участь не повинна підміняти професійну відповідальність учителя за оцінювання результатів навчання.
Не можна передати асистенту всі зошити учня з ООП і вважати, що вчитель більше не відповідає за навчальні результати цієї дитини.
Дитина з особливими освітніми потребами має таке саме право знати, чого вона вже навчилася, що їй поки не вдається і як вона може покращити свій результат.
Штамп, наліпка, колір або піктограма мають допомагати дитині зрозуміти результат своєї роботи, а не створювати додатковий бар’єр.
Отже, що важливо запам’ятати?
Можна придбати зелені ручки для всіх учителів школи. Можна замовити однакові комплекти штампів. Можна затвердити єдину систему наліпок.
Але жодне з цих рішень саме собою не забезпечить якісного формувального оцінювання.
Якість оцінювання визначається не кольором пасти, не кількістю штампів і не довжиною письмового коментаря.
Вона визначається тим, наскільки правильно вчитель розуміє результати навчання дитини, наскільки об’єктивно їх оцінює і наскільки ефективно допомагає їй рухатися далі.
Учитель має право обирати педагогічно доцільні інструменти. Адміністрація має забезпечувати якість освітнього процесу та реалізацію прав його учасників. Батьки мають право отримувати інформацію і захищати інтереси дитини.
А в центрі всіх цих рішень повинна залишатися сама дитина, а не колір ручки.
УВАГА!
Цей матеріал не є офіційним роз’ясненням МОН України. Це мій практичний розбір нормативних документів станом на 19 листопада 2026 року, методичних рекомендацій та ситуацій зі шкільної практики.
Моє завдання — розібрати нормативку по полицях, відокремити законодавчі вимоги від методичних рекомендацій, локальних домовленостей та усталених шкільних традицій.
Якщо у вашому закладі освіти встановлено обов’язкові вимоги щодо кольору ручки, використання штампів або наліпок, поділіться, будь ласка, на підставі яких документів їх запроваджено.





Коментарі