Про що у Верховній Раді України доповідав міністр освіти і науки України Андрій Бутенко?

Про що сьогодні у Верховній Раді України доповідав міністр освіти і науки України Андрій Бутенко?

1. Безпека шкіл та фінансування укриттів

Безпека дітей - безумовний пріоритет. Міністр визнав, що через російські атаки заклади освіти регулярно зазнають пошкоджень, а навчальний процес доводиться адаптувати до безпекової ситуації.

Фінансування укриттів у бюджеті на 2027 рік. У відповідь на зауваження щодо скорочення видатків міністр пояснив, що бюджет формувався в умовах необхідності узгодження потреб різних галузей.

Поточне будівництво. На той момент реалізовувався 131 проєкт укриттів; 17 завершено та введено в експлуатацію, близько 40 планували завершити найближчим часом.

2. Припинення підвезення учнів та блокування платежів

МОН знає про випадки, коли громади змушені припиняти підвезення дітей до шкіл через нестачу ресурсів.

Міністерство перебуває на постійному зв'язку з головами обласних військових адміністрацій та профільними заступниками.

Для продовження роботи шкільних автобусів рекомендується використовувати місцеві резерви пального.

Якщо підвезення неможливо забезпечити, міністр рекомендує тимчасово переходити на дистанційне навчання.

МОН раніше надало школам рекомендації щодо дій у надзвичайних ситуаціях: навчання в укриттях, дистанційний формат, використання платформи «Всеукраїнська школа онлайн», оперативне коригування навчального процесу.

Щодо блокування платежів міністр послався на складну економічну ситуацію та висловив стриманий оптимізм, що після надходження необхідних коштів обмеження вдасться зняти.

3. Підтримка прифронтових і переміщених університетів

У 2025 році прифронтові та переміщені університети отримали 450 млн грн цільової допомоги.

У 2026 році вони додатково отримують 10% до фінансування за загальною формулою.

Запроваджено прифронтовий коефіцієнт під час вступу до університетів, що працюють на прифронтових територіях.

За словами міністра, це сприяло збільшенню вступу до окремих прифронтових регіонів.

Для вчителів шкіл, які працюють у складних прифронтових умовах, передбачено додаткову щомісячну доплату 2 600 грн.

На 2026 рік передбачено 100 млн грн на конкурс наукових проєктів прифронтових університетів.

Міністр наголосив, що підтримка має поєднувати адресне фінансування та інші механізми, які дозволять зберегти діяльність закладів освіти й університетських колективів.

4. Наука та підтримка пріоритетних спеціальностей

Міністр визначив науку як один із пріоритетів державної політики, орієнтований на обороноздатність, технологічну незалежність та економічну стабільність.

Озвучені заходи фінансування:

3 млрд грн - нова базова модель фінансування наукових установ за результатами їхньої діяльності.

1 млрд грн - створення оборонних дослідницьких центрів у провідних університетах.

300 млн грн — прикладні розробки для безпекового сектору у взаємодії з науковцями.

200 млн грн - індивідуальна підтримка дослідників за їхніми результатами.

100 млн грн - наукові проєкти прифронтових університетів.

Проєктна аспірантура для підготовки фахівців із фізики, хімії та біології.

Щодо підготовки фахівців для економіки та оборони міністр назвав підвищені коефіцієнти державного фінансування для фізики, хімії, інженерії та будівництва, а також спеціальні гранти для студентів, які навчаються за контрактом і мають належні результати НМТ. 

5. Підвищення заробітних плат освітян

Міністр визнав, що узгодження підвищення зарплат потребує компромісу між урядом, громадами, профспілками та парламентом.

МОН проводить консультації з профспілками щодо можливих варіантів.

Постанова КМУ № 1078 передбачила нову тарифікацію та підхід до оплати праці вчителів, які перебувають у підпорядкуванні громад.

За словами міністра, приблизно 40% учителів уже отримували підвищену зарплату за рішеннями своїх громад.

МОН готове консультувати громади щодо оптимізації коштів для підвищення оплати праці.

Міністр також зазначив, що збільшення надходжень ПДФО до громад може бути використане для підвищення зарплат.

Питання подальших змін опрацьовується спільно з парламентом.

6. Шкільне харчування

Реформа перебувала лише на початковому етапі - міністр зазначив, що тривав п'ятий тиждень її реалізації.

Державне фінансування залежить від категорії учнів і становить від 50 до 65 грн на день; решту витрат покривають громади.

МОН вивчає можливість перерахунку та перерозподілу фінансування з огляду на різну фінансову спроможність громад.

За словами міністра, реалізовано понад 2 000 проєктів модернізації харчоблоків за участю європейських партнерів.

Розвивається модель фабрик-кухонь, які можуть забезпечувати кілька шкіл або громад.

Мета реформи - не лише забезпечити дітей харчуванням, а й сформувати культуру здорового харчування.

7. Експеримент із наглядовими радами університетів

У відповідь на запитання про можливе продовження експерименту, за якого наглядові ради беруть участь у визначенні керівників університетів, міністр повідомив:

експеримент завершився напередодні засідання парламенту;

уряд заслухав результати його реалізації;

оцінювати експеримент як успішний або невдалий передчасно;

на громадське обговорення вже винесено проєкт рішення про продовження експерименту ще на два роки.

8. Гуртожитки для студентів

МОН разом з іншими міністерствами напрацьовує законодавчі зміни, які мають створити можливості для державно-приватного партнерства у сфері модернізації гуртожитків.

В Україні налічується близько 1 000 гуртожитків, які перебувають у різному стані та належать до різних систем управління.

Міністр вважає, що виключно державними ресурсами модернізація триватиме надто довго.

Планується розробити законодавчі зміни для залучення приватних партнерів.

Щодо підвищення плати за проживання внутрішньо переміщених осіб у гуртожитках Українського державного університету імені Михайла Драгоманова міністр заявив, що МОН не має повноважень самостійно встановлювати плату в конкретному гуртожитку.

Він пообіцяв невідкладно вивчити ситуацію та готовий отримати додаткову інформацію для перевірки обставин.

9. Українські діти, які перебувають за кордоном

Міністр назвав збереження зв'язку українських дітей за кордоном з Україною одним із пріоритетів МОН.

Повноцінне паралельне навчання в українській та іноземній школах створює надмірне навантаження.

Запропоновано українознавчий компонент, який можна опановувати у верифікованих освітніх осередках за кордоном або дистанційно через українські школи.

За словами міністра, МОН уже верифікувало понад 120 таких осередків.

Компонент охоплює українську мову, історію та географію України, культурологічні дисципліни й окремі предмети за вибором.

Модель має дозволити за відповідними домовленостями зараховувати результати навчання в країні перебування та отримувати український документ про освіту, зберігаючи можливість вступу до українських університетів.

Міністр наголосив, що освітня політика щодо дітей за кордоном має сприяти збереженню їхнього зв'язку з Україною та можливому поверненню після завершення війни. 

10. Організація очного навчання в школах

Міністр повідомив, що понад 10 000 шкіл працюють в очному або змішаному форматі.

Змішаний формат передбачає, що частина учнів навчається в укритті, а частина - дистанційно.

За організацію роботи конкретної школи відповідають її адміністрація та районне управління освіти.

МОН розробило сценарії дій для різних безпекових умов.

Міністр повідомив про направлення Державної служби якості освіти для перевірки виконання прийнятих рекомендацій в школах міста Києва з понеділка.