Радіодиктант із підлітками: п’ять порад учителям від Артура Пройдакова

Джерело: Освіторія

Артур Пройдаков стане першим учителем, який разом із громадською діячкою та волонтеркою Дашею Астаф’євою прочитає Радіодиктант національної єдності. 

Радіодиктант національної єдності — 2026 відбудеться 27 жовтня, у День української писемності та мови. Автор тексту — український письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. Уперше Радіодиктант читатимуть у дуеті. Це нагода не лише перевірити знання української мови, а й відчути себе частиною спільноти, яка об’єднує українців у різних містах і країнах.

«Важливо залучати до Радіодиктанту дітей, адже так вони стають частиною традиції, що об’єднує українців у всьому світі. Точно не раджу ігнорувати дітей і зберігати традицію тільки в «дорослій бульбашці». Коли діти й дорослі пишуть разом, ми передаємо любов до української мови через спільний досвід. Що більше буде таких прикладів спільної діяльності, то краще», — переконаний Артур Пройдаков.

Він дає п’ять порад учителям, як написати Радіодиктант разом зі старшокласниками.

1. Почніть із цікавості та запрошення

Перед Радіодиктантом раджу поговорити з учнями про саму подію та її історію. Люди в різних містах і країнах відкладають справи, слухають один голос і пишуть спільний текст. Доречно запитати: «Як думаєте, навіщо люди добровільно пишуть диктант, коли вже давно закінчили школу?».

Можна разом підготувати простір, де ви писатимете Радіодиктант. Варто запросити долучитися інших учителів, запропонувати дітям розповісти про подію рідним. Важливо, щоб учні відчули себе частиною спільної події.

2. Заздалегідь домовтеся про правила участі

Ще до початку поясніть, чи будете ви перевіряти роботи та як саме. Я раджу не оцінювати Радіодиктант шкільною оцінкою, а перевірку зробити добровільною або запропонувати самоперевірку після оприлюднення тексту. Звісно, охочі можуть надіслати роботу організаторам відповідно до оприлюднених ними правил.

Важливо також уточнити: «Якщо пропустили слово чи речення, залиште місце й слухайте далі». Можливість долучитися має бути й у тих, хто поки не впевнений у своїх силах.

3. Шукайте в дорослому тексті точки входу для підлітків

Точно не варто вимагати, щоб учні одразу зрозуміли всі образи, історичні натяки чи переживання автора. Заплануйте обговорення тексту диктанту після його завершення. Почніть із доступного: «Яка фраза запам’яталася?», «Який образ ви уявили?», «Що залишилося незрозумілим?».

Далі можна пояснити потрібний контекст і запропонувати зв’язок із темами, які підлітки вже осмислюють: дім, дружба, пам’ять, вибір, втрата, майбутнє. Водночас не раджу зводити текст до однієї «правильної думки». Учні можуть по-різному його сприймати, ставити запитання й аргументовано не погоджуватися з автором.

4. Допоможіть побачити в помилці конкретне завдання

Можна сказати: «Цей диктант показує, що сьогодні було складним. Оберімо одну річ, із якою розберемося». Учителю доречно також поділитися власним сумнівом щодо написання слова чи постановки коми. Це показує, що перевіряти себе й користуватися словником — природна частина роботи з мовою.

Краще запропонувати зрозумілу наступну дію: знайти одне правило, яке варто повторити, розібрати складне слово або з’ясувати причину пропущеного розділового знака.

5. Завершіть відчуттям спільності

Уважність до правопису важлива, але кількість помилок не визначає належності людини до мовної спільноти. Тому варто уникати публічного порівняння робіт і висновків про те, хто «краще знає» чи «більше любить» українську.

Подякуйте за участь. Добре, якщо після Радіодиктанту підліток відчує красу української мови й усвідомить, що є частиною великої спільноти людей, яких вона об’єднує.