Шкільні олімпіади: скасувати не можна проводити. Де поставимо кому?

Кожного року освітня машина запускає цей конвеєр, прикриваючись гаслами про "пошук обдарованої молоді". Одразу зазначу: це моя особиста думка, і я глибоко переконаний, що далеко не всі її підтримають. Але давайте знімемо рожеві окуляри і поглянемо на процес об'єктивно.

Кому дійсно потрібні ці змагання сьогодні?

Батькам, для яких дитячий диплом - це часто лише ярмарок марнославства та інструмент для підняття власного його? 

Учню, який стає заручником чужих амбіцій і стресує заради папірця? 

Чи, зрештою, вчителю, для якого ця олімпіада давно перетворилася на квиток у безкоштовне рабство? 

А може, комусь дійсно ці олімпіади дуже вигідні?

Звісно, у цьому процесі є і світла сторона. Добре, коли в окремих громадах дійсно думають про переможців і знаходять можливість заохотити їх матеріально - преміями чи стипендіями. Але давайте відверто: далеко не всі готові виділити кошти на цих дітей, і тоді здобутий диплом залишається просто звичайним клаптиком паперу.

А тепер додамо сюди реалії воєнного стану. Регіони, які щодня потерпають від обстрілів. Діти навчаються в укриттях, під звуки сирен та в умовах постійного психологічного напруження.

Яка доцільність олімпіад у таких умовах? Невже місце в рейтингу важливіше за базову безпеку та ментальне здоров'я? Ми вперто продовжуємо грати в імітацію "нормальності", вимагаючи змагань там, де головне завдання - просто вижити і зберегти психіку.

Але найбільший цинізм системи - це проведення олімпіад у суботу та неділю. У законні вихідні дні педагога. Чому державні заходи систематично проводяться за рахунок особистого часу вчителя? Педагог - це не цілодобовий обслуговуючий апарат. У нього є сім'я, право на відпочинок і банальний сон. Чому вважається абсолютною нормою красти ці дні, прикриваючись "високими освітніми цілями", без жодної адекватної матеріальної компенсації? 

Олімпіади в їхньому нинішньому вигляді - це не про знання. Це про вичавлювання останніх ресурсів і тотальну неповагу до часу вчителя.