Учитель нового покоління: головне — не навчити, а вчасно сфотографувати

Здається, реформа освіти нарешті вдалася. Забудьте про знання, виховання, методики й НМТ. Це минуле століття.

Сьогодні ідеальний учитель — це не той, чиї учні складають іспити на 200 балів або гарно засвоїли навчальний матеріал.

Зараз головне не зробити, а гарно зняти. Не навчити — а відзвітувати. Не результат — а красива картинка під нього.

Провів урок? Молодець. Але де ж докази? Де 15 фотографій? Де підтвердження вашої роботи?

Посадив з дітками дерево? Сфотографуйся з лопатою!

Бо за законами шкільної бюрократії: якщо тебе немає у соцмережах — ти не працював, а просто посмів нахабно вчити дітей .

За договором вам платять за уроки . Але далі вмикається магічна фраза: Ну ви ж учитель! Ви ж любите діток.То ж попрацюйте з дітками безкоштовно! Це ж ваше покликання!

О 7:00 ранку — подайте звіт по харчуванню. Бо зараз харчування дітей в школі це наше все!

Після уроків — перевір зошити, заповни електронний журнал, підготуйся до наступних уроків, проведи захід по Тижню безпеки, сфотографуй це все, намалюй плакат, підготуй втомлену дитину до олімпіади та МАН. Не забудь про інсайти. Прийми участь у конкурсі

"Вчитель року", у сертифікації, вебінарі і пройди курси по НУШ у Векторі...Коли? Як це коли?Після уроків! Що за запитання.

Уночі — зліпи фотоколаж, напиши солодкий пост і відзвітуй за кожен свій подих.

Не забудь на вихідних знайти транспорт, щоб повести дітей на олімпіаду, заодно, перевіриш дитячі роботи.

Оплата? Яка оплата?! Нагадую знову..Це ж ваше ПОКЛИКАННЯ!

Покликання — це найзручніша валюта, якою система розраховується за чужу понаднормову працю.

Геніальна схема: називаєш неоплачувану працю «покликанням» — і бюджет збережено, і звіти нагору полетіли. Але, на жаль, у магазині покликанням не розрахуєшся.І за світло ним не заплатиш, і за газ, і за ліки.

За одну ставку від учителя вимагають бути психологом, аніматором, фотографом і безкоштовним репетитором.

А потім щиро дивуються: Ой, а чому педагоги вигоряють і тікають зі шкіл? Чому це молодь не йде працювати до школи?

Але найстрашніше в цьому цирку навіть не це.

Поки вчитель гарячково ловить кадр для соцмереж, щоб відзвітувати перед начальством, він втрачає найголовніше — момент, коли треба було просто подивитися дитині в очі й почути її.

Запам’ятайте:

Фотографія в соцмережах — не вчить.

Пост у Тік ток — не виховує.

Учитель — це фахівець, а не штатний фотокореспондент для створення красивої брехні.

Ми, нарешті,маємо перестати плутати публічність із якістю.Публічність стала валютою. А якість — чимось другорядним, що «якось само».

І поки ми це терпимо, система продовжує виробляти не освіту, а контент.

І якщо додаткова робота не буде чітко оформлена й оплачена — не дивуйтеся, коли в один день у вчителя закінчиться не любов до дітей.

У нього просто закінчиться терпіння.

​Коли зі школи піде останній справжній Учитель, чиновникам доведеться вчити дітей власними лайками та звітами.