Як «хакнути» Радіодиктант 2026: розгадуємо стиль Артура Дроня

Джерело: Освіторія

27 жовтня українці напишуть Радіодиктант національної єдності, есей для якого створив письменник і ветеран Артур Дронь. Уперше за історію Радіодиктанту текст зачитають дуетом учитель Артур Пройдаков і волонтерка Даша Астаф’єва.

Щоб писати всім разом, об 11:00 вмикайте Радіодиктант на всіх платформах Суспільного: ТБ, радіо чи онлайн. Тим часом ми попросили вчительку української та зарубіжної літератур, фіналістку Global Teacher Prize Ukraine 2026 Вікторію Концеву проаналізувати тексти Артура Дроня і розгадати його стиль письма. Тож що саме радить учителька повторити перед диктантом? Читайте слушні підказки, які допоможуть «хакнути» Радіодиктант 2026.

Спікерка

Вікторія Концева, вчителька української та зарубіжної літератур у Школі вільних і небайдужих, фіналістка Global Teacher Prize Ukraine 2026

«Радіодиктант пишу разом з учнями за партою — як учениця»

Для мене писати Радіодиктант національної єдності — це вже традиція і особлива подія. Це той день, коли хочеться одягти вишиванку й відчути урочисту атмосферу. Якщо Радіодиктант випадає не на канікули, адже кожна школа чи громада зараз сама визначає структуру навчального року, ми традиційно пишемо диктант усією школою: долучаються всі класи разом з учителями. Тож і я сідаю писати разом зі своїми учнями: приходжу до свого класу, сідаю за парту й дістаю «подвійний листочок». Учням це дуже подобається. Вони жартують: «Пані Віко, можна у вас списати?» А я відповідаю: «О ні, академічна доброчесність не дозволяє!» (сміється). Хоча сама насправді теж хвилююся, чи правильно розставлю всі розділові знаки і напишу всі ті «підступні» слова, які автор чи авторка інкрустували у свій текст.

Тексти Артура Дроня — чесні й лаконічні

Вважаю, що нам дуже пощастило, адже цьогоріч писатимемо Радіодиктант за текстом Артура Дроня. Це автор, надзвичайно близький до людей, і мало хто залишається байдужим після прочитання його книжок. Що найбільше зачіпає? Передусім його неймовірна чесність. Він опирається на правду у своїх текстах. Написані вони розмовною мовою, і завдяки цьому автор ніби зовсім поруч із читачем. Це затягує. Книжки Дроня читаються буквально на одному подиху. Він пише про речі, які добре знає, і робить це в манері роздумів. Тому я припускаю, що цьогорічний диктант також ґрунтуватиметься на роздумах автора. Можливо, це буде й не суто філософський текст, але в ньому відчуватиметься особистий досвід Артура.

Який стиль в Артура Дроня?

• Документально точний, але розмовно близький.
• Психологічно напружений.
• Лаконічний.
• Створює атмосферу причетності і живої розмови.

Фаворитні стилістичні прийоми письменника й поета

Рубаний синтаксис і парцеляція

Це стилістичний прийом, коли єдине за змістом речення навмисно розбивають на кілька коротших, формально самостійних речень. І це одна з упізнаваних особливостей його стилю.

Що саме Вікторія Концева радить повторити перед Радіодиктантом 2026

Радіодиктант 2026: як перемогти? Розгадуємо стиль Артура Дроня

ПАРЦЕЛЯЦІЯ

Парцеляція — це навмисне розчленування одного за змістом і граматично пов’язаного речення на кілька інтонаційно самостійних частин.

Наприклад:

«Саме це я знаю. Бачив і відчував».

«З нами. Всередині жахіть. У салтівських будинках. У «Туристові».

☝️Де можна помилитися в диктанті?

Пропустити крапку й не розділити речення, подумавши, що це одне довге речення з комами.

РИТОРИЧНІ ЗАПИТАННЯ

Тексти Артура Дроня схожі на рефлексію, тож можуть з’являтися риторичні запитання. Риторичне запитання — це запитання, яке автор ставить не для того, щоб отримати пряму відповідь, а щоб висловити думку, почуття чи оцінку й спонукати читача до роздумів.

Наприклад:

«Де ж тоді Божа премудрість і досконалість? Де Його любов до нас, яка існувала перед нашим існуванням? Де цей Вічний і Всезнаючий?»

На письмі риторичне запитання оформлюємо як звичайне питальне речення — ставимо знак питання. Якщо поруч кілька окремих запитань, кожне закінчується своїм знаком питання:

«Де цей Вічний і Всезнаючий? Де Вселюблячий?»

Ще один важливий момент у цьому реченні: «Вічний», «Всезнаючий» і «Вселюблячий» написані з великої літери, бо в цьому контексті вони є найменуваннями Бога.

А ЯК ЩОДО СИНТАКСИСУ?

Теми для повторення тут залишаються незмінними: вживання розділових знаків у складних реченнях. І щиро сподіваюся, що крапки з комою у цьогорічному тексті від Дроня не буде.

ВМІННЯ ЧУТИ ІНТОНАЦІЮ

Для диктанту особливо корисно потренуватися чути інтонацію: вона допомагає розрізнити кому, двокрапку й тире, але остаточно вибір залежить від будови та змісту речення.

ТИРЕ І ДВОКРАПКА У БЕЗСПОЛУЧНИКОВИХ РЕЧЕННЯХ

Особливу увагу зверніть на безсполучникові речення: саме їх найбільше зустрінете у творі «Гемінґвей нічого не знає».

У яких безсполучникових реченнях замість сполучників варто ставити тире чи двокрапку?

У безсполучниковому складному реченні тире ставимо, якщо:

• зміст частин речення різко зіставляємо чи протиставляємо;
• зміст частин порівнюємо;
• перша частина виражає час або умову того, про що йдеться в другій;
• друга частина виражає наслідок чи висновок.

«От виростеш — зрозумієш» (з тексту Дроня).

У безсполучниковому складному реченні двокрапку ставимо, коли друга частина пояснює, розкриває доповнює зміст першої або вказує на причину того, про що йдеться в першій. А між частинами речення ви можете підставити «а саме», «бо», «що».

Наприклад:

«Я зрозумів одне: поспішати нікуди» (пояснення)

«Я не поспішав: часу було достатньо» (причина)

«Я побачив: діти вже виросли» (доповнення)

ПРЯМА МОВА

Оскільки текст дуетом читатимуть Артур Пройдаков і Даша Астаф’єва, між ними можливий діалог, пряма мова. Пряму мову можна передати в лапках разом зі словами автора або як діалог із нового рядка.

Пряма мова в лапках зі словами автора

Наприклад:

«Зайчику, в тебе синдром головного героя», — сміялася вона. (Пряма мова в лапках).

Пряма мова стоїть перед словами автора, тому після неї ставимо кому й тире: «пряма мова», — автор. Слова автора починаємо з малої літери. Після звертання потрібна кома.

Якщо ж під час диктанту слова автора стоятимуть на початку, матимемо:

Сміялася вона: «Зайчику, в тебе синдром головного героя».

! Зверніть увагу, що крапка у прямій мові стоїть після лапок, а знак питання і знак оклику ставимо перед закривальними лапками.

Насправді пряма мова досить підступна своїми розділовими знаками і нюансів багато. Повні правила й усі варіанти оформлення прямої мови можна пошукати в підручнику з української мови за 9-й клас.

Пряму мову можна починати з нового рядка, але з абзацу. Тоді її оформлюємо як діалог, не беручи в лапки.

Наприклад, як в уривку з твору Артура, де репліки записано без лапок, кожну — з нового рядка:

— Стіл.

— Ліжко.

— Острів.

— Хмм… Вітер.

— Різдво.

Або складніший варіант, де з’являються слова автора. У таких випадках зберігаються такі ж розділові знаки, як за прямої мови.

Після служби діти зі школи розказують йому віршики. А отець говорить до одного хлопчини:

— Братику, ваша вимова вас видає. Звідки то ви є?

— Говори, не бійся, — підказує малому незнайома мені жінка.

— Я з міста Бахмут!

Хлопчика звати Олег, і його сім’я живе у моєму селі після евакуації з рідного міста.

У діалозі перед кожною реплікою ставимо тире, лапки не використовуємо.

ВСТАВНІ СЛОВА

Я помітила, що у своїй прозі Артур полюбляє вставне слово «наприклад». Вставні слова виражають ставлення мовця до повідомлення, його оцінку або вказують на приклад. На письмі їх виділяємо комами.

У Дроня знаходимо ці та багато інших вставних слів:

«на щастя»

«на жаль»

«може»

«наприклад»

ЛЕКСИЧНІ ХИТРИКИ

Мовлення Артура Дроня живе, сучасне, а часом і непередбачуване. Цілком можливо, у тексті Радіодиктанту вам зустрінуться слова, подібні до тих, які з’являються в його прозі.

▶︎ Запозичені слова: сноуборд, анброукен.

▶︎ Розмовна лексика: мильно-рильне, кока-кола.

▶︎ Іронічної транслітерації. 

Практична транскрипція — це передавання звучання іншомовних слів українськими літерами. На сторінках творів Дроня так записано російські слова: рускі, родітєлі, Кіріл, Сєрґєй Єсєнін.

▶︎ Назви соцмереж. У попередньому творі автор кілька разів згадує про фейсбук. 

Правила написання соціальних мереж є в новому правописі:

• без родового слова назву пишемо українськими літерами, з малої букви, без лапок: написала у фейсбуці, знайшла відео на ютубі;
• із родовим словом — з великої букви й у лапках: у мережі «Фейсбук», на платформі «Ютуб»;
• якщо назва позначає юридичну особу, пишемо з великої букви без лапок: компанія Фейсбук оголосила…

Наприклад:

«Хтось сказав, що про Бука пишуть у фейсбуці».

▶︎ Числівники. 

За новим правописом числівник «пів» зі значенням «половина» з іменником у формі родового відмінка однини пишеться тільки окремо: пів яблука.

▶︎ Власні назви. 

Дронь також у своєму творі вживає власні назви, які ми пишемо з великої літери. Це дає відчуття присутності й правдивості, коли читаєш текст. У творі «Гемінґвей…» знаходимо чимало власних назв лише в одному абзаці: «Мечникова, лікарня Святої Анни, Марсове поле, Личаківська, Пекарська, Львів, Слава, Батум, Серебрянський ліс, Личаківський цвинтар».