А ви, панове директори шкіл, на наступний тиждень війну вже спланували?
Прочитав це повідомлення і на якийсь час у мене трапився провал думки.
Виявляється, школи мають планувати формат навчання щонайменше на тиждень уперед. Щоб батьки, діти та вчителі знали, чого очікувати.
Цікаво, а повітряні тривоги, ракетні обстріли, атаки шахедів, відключення електроенергії та інші миттєвості нашого сучасного життя школи також повинні планувати на тиждень уперед?
І хто має складати такий план? Директор школи? Начальник управління освіти? Чи, можливо, експерти й експертки у МОН?
Мати Василева. Це найбільш коректне словосполучення, яке прийшло в голову на цю хвилину, щоб висловити своє враження.
Але найбільше мене вразило інше.
Виявляється, що ця рекомендація сформульована ПІСЛЯ зустрічі міністра з представниками Асоціації керівників шкіл України. З людьми, які, здавалося б, краще за будь-кого знають, у яких умовах сьогодні працює українська школа.
І ось після такої зустрічі - такі результати.
Не знаю, про що там говорили. І хто кому що радив. Але дуже хотів би знати: це міністр порадив директорам планувати навчання на тиждень уперед? Чи директори, які входять до АКШУ, порадили це міністру?
Бо від відповіді на це запитання залежить, кому саме адресувати наступне: "Панове, ви взагалі розумієте, у якій країні й у який час живете?"
Упевнений, що керівники шкіл, як ніхто інший, це добре розуміють та усвідомлюють. Власною шкірою. Щодня і щохвилини.
Більше у рубриці «Точка зору»
Є щось особливо зворушливе в батьківському обуренні, коли дитину просять прибрати після себе в класі. Людина, яка ще вчора скаржилася, що вдома підліток не здатний донести чашку до кухні, сьогодні готова йти до директора захищати його від принизливої перспективи витерти власну парту. І найпрекрасніше, що обидві позиції можуть цілком мирно співіснувати в одній голові, не викликаючи жодного когнітивного дисонансу.
У соцмережах триває гаряче обговорення інциденту, що стався в Ізмаїлі, де викладач професійного коледжу вдарив п'ятнадцятирічного учня, який, за повідомленнями, послав його матом. Соціальні мережі розділилися на два табори. Одні обурюються поведінкою викладача. Інші його виправдовують.
Чому люди, потрапляючи в «агенти змін», перестають розуміти, в яких умовах живе освіта?
Сьогодні використання мобільних телефонів у закладах освіти дедалі частіше стає не засобом навчання, а інструментом провокацій. Іноді спостерігаємо ситуації, коли учні фактично розподіляють між собою ролі: одні свідомо провокують учителя, інші — готуються знімати його реакцію на відео.
Коментарі