Професії/види діяльності не потребують визначення за статтю. І жодної дискримінаціі в цьому нема

Спокійно читаємо і думаємо, чи все правильно: «Спілка письменників», «союз журналістів», «саміт президентів», «нарада директорів», «симпозіум лікарів», «збір громадських активістів»..
Нема «журналісток», «президенток», «активісток»…ой, як можна було забути: «організація феміністок»)))…
Я важко уявляю, як людина заходить до малознайомої структури і каже: «Хто тут у вас заступниця директорки?», а назустріч виходить спортивної статури чоловік, і відповідає: «Я!». Зате цілком нормально навпаки: «мені потрібен директор!». Виходить симпатична пані: «Я директор, заходьте»
В салоні авіалайнера комусь стає погано: «Серед пасажирів є лікар?» - «Я лікар, дозвольте пройти» - відповідає жінка.
«Пані Марʼяно! Вітаю вас з днем учителя!» - теж, наче, нормально все.
«До зали запрошується команда гравців, серед яких три жінки та два чоловіка». Ану, тепер: «До зали запрошується команда гравчинь, серед яких три жінки і два чоловіка».
На кабінеті висить табличка: Директор. Нижче: Ірина Наконечна.
Професії/види діяльності не потребують визначення за статтю. І жодної дискримінаціі в цьому нема, є лише нищення милозвучності українськоі мови: «Героі і геройки. Борці і борчихи! Морпіхи і морпіхині!» - оце все нам навіщо? Щоб нерівність вирівняти? І вирівнюється? Бо з того, що я знаю, ні!
«Я як жінка не вважаю за потрібне визначати мою стать, називаючи мою професію. Бо в роботі я перш за все професіонал (не професіоналка), а вже потім - жінка.
А в деяких словах це виглядає як ґвалтування мови взагалі» - цитата успішної пані директора (орфографія збережена).
Я особисто зустрічав жінок-військових, яких ображало звернення «капітанка», жінок-прокурорів, які гостро реагували на «прокурорка», президентів корпорацій, які не дозволяють себе називати «президентка», дівчина-пілот Боїнга (здається, єдина українка) у прямому ефірі: «я пілот, а ніяка не пілотеса». «Лікар-офтальмолог, а не лікарка-офтальмологиня». Це мої особисті спостереження, може, у вас - інші. Може, ваші знайомі жінки-президенти корпорацій змінили таблички на кабінетах на «Президентки» (не вірю!). Успішні жінки не потребують, аби їх в такий примітивний спосіб захищали ті, хто не пілот, не капітан, не директор, і не президент. Захищають, чомусь, ті, хто самі ніхто. Це саме тих «ніхто» ображає і дискримінує, а не жінок-пілотів. Вони, борчині, найкраще «знають», як має розвиватись мова, вони з озвірінням навʼязують, наскільки «правильно» всюди замінити «підлітка» на «підлітку» , аргументуючи це «рівністю», чи «дискримінацією».
Примітно, що самі «борчині» не спішать ставати «штукатурками» та «малярками», ім комфортніше виборювати рівність для інших з місця дислокації ГО.
Основна проблема в тім, що в українській мові геть з усього можна утворити фемінітив, от «гравчині» і граються…
Щоправда, неясно, що воно таке, тая «підлітка»…і навіщо…
«Членкиня» просто не може бути словом за визначенням! Воно суперечить усім законам жанру)))))
А «членкиня-кореспондентка Академіі Наук докторка-генетикиня» не те, що не звучить, воно не вимовляється.
Люди, в масі своїй, не противляться змінам, якими б дурнуватими вони не здавались, не відстоюють якісь принципи, так простіше, а ще простіше - боятись і не висовуватись, бо ж засудять за «філолог», «пілот», чи «професіонал». Бо ті феміністичні організації надзвичайно крикливі, дуже агресивні, і добивають, поки не добʼють.
Колись давно, коли єдиними досягненнями феміністок було вривання на якісь офіційні заходи в голому вигляді (хоч би одна виглядала, як наша зірка Плейбою…та де там), був жарт:
«Чоловік - граф, а дружина - графА. Дружина - графиня, чоловік - графин».
Хто би міг подумати, що примітивний жарт може стати реальністю.
Спостерігайте за руками, десь зараз почнуться звинувачення в мізогінії (це іхнє улюблене) і сексизмі. Три…два…один..
На фото: «…і прости невинні прогрішенія наші…вольні і невольні…»





Коментарі