Школярів хочуть по-новому навчати захищатися від пропаганди у соцмережах та ШІ-фейків: що пропонують

В Україні пропонують посилити навчання школярів медіаграмотності та цифрової безпеки, щоб вони могли розпізнавати російську пропаганду в соцмережах, маніпуляції та фейки, створені штучним інтелектом.

На засіданні Координаційної ради з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності обговорили протидію російському інформаційному впливу, захист дітей і молоді від пропаганди, а також заходи з підвищення медіаграмотності населення.

Засідання відбулося за участі співголів ради – міністра молоді та спорту Матвія Бідного та заступниці керівника Офісу Президента України Олени Ковальської. До його організації долучився Комітет Верховної Ради з питань молоді і спорту.

Що пропонують змінити для захисту дітей та молоді

Основну увагу учасники приділили російському інформаційному впливу, його загрозам для української національної ідентичності та можливим заходам державної протидії. Окремо розглянули питання захисту дітей і молоді від пропаганди, зокрема на тимчасово окупованих територіях і за кордоном. Також проаналізували виконання попередніх рішень ради щодо підтримки українців, які залишаються в окупації або виїхали з тимчасово окупованих територій.

Міністр молоді та спорту Матвій Бідний зазначив, що Росія, крім військової агресії, здійснює системний інформаційний та психологічний вплив на українське суспільство. На його думку, державна політика має передбачати не лише реагування на дезінформацію, а й розвиток здатності громадян розпізнавати маніпуляції. Олена Ковальська наголосила на необхідності практичних заходів для захисту населення від російської пропаганди.

Під час виступу Василь Мокан звернув увагу на використання соціальних мереж і технологій штучного інтелекту для впливу на суспільні настрої. За його словами, протидія таким загрозам не повинна обмежуватися заборонами та спростуванням дезінформації. Важливим напрямом він назвав створення і поширення якісного українського інформаційного контенту.

Вербування підлітків через соцмережі: які законодавчі зміни обговорюють

Окремо заступник голови Комітету порушив питання вербування українських підлітків російськими спецслужбами через соціальні мережі. Він нагадав про випадок в Івано-Франківську, коли, за його словами, двох неповнолітніх завербували за грошову винагороду та використали під час диверсії.

Після цього випадку Комітет провів виїзне засідання, присвячене протидії вербуванню дітей і молоді. За участі спецслужб і правоохоронних органів було напрацьовано відповідні пропозиції. Як повідомив Василь Мокан, завдяки своєчасному інформуванню про спроби вербування вдалося запобігти приблизно 300 таким випадкам.

Він також зазначив, що для ефективної протидії вербуванню необхідна взаємодія правоохоронних органів, освітніх установ і соціальних служб. Особливої уваги, на його думку, потребують соціально вразливі підлітки, зокрема ті, які перебувають поза освітнім процесом або не мають належної підтримки в родині.

Крім того, Василь Мокан повідомив про готовність Комітету розглядати законодавчі ініціативи у сфері протидії вербуванню громадян для вчинення диверсій і терористичних актів. Він закликав відповідальні органи надсилати пропозиції щодо усунення можливих прогалин у законодавстві.

Telegram, штучний інтелект та свобода слова: які питання обговорили

Ще однією темою обговорення стало регулювання інформаційного простору. Василь Мокан наголосив на необхідності дотримання балансу між заходами інформаційної безпеки та свободою слова. Зокрема, він звернув увагу на ризики, пов’язані з анонімністю користувачів соціальних платформ, включно з Telegram, водночас висловившись проти застосування підходів до обмеження інформаційних ресурсів, характерних для Росії.

Також учасники обговорили розвиток медіаграмотності в умовах поширення технологій штучного інтелекту. Йшлося про необхідність навчати громадян не лише перевіряти достовірність інформації, а й розпізнавати згенеровані матеріали, які стає дедалі складніше відрізнити від справжніх.

За результатами засідання підготували рекомендації для органів державної влади щодо протидії російській пропаганді, посилення інформаційної безпеки та підтримки української національної й громадянської ідентичності.

Зокрема, рекомендовано розширювати програми з медіаграмотності та критичного мислення, використовувати навчальні матеріали з цифрової безпеки, проводити тематичні заходи в закладах освіти та залучати до цієї роботи молодіжні центри. Окремим напрямом визначено підтримку створення українського контенту, орієнтованого на молодіжну аудиторію.

У межах міжнародної роботи запропоновано активніше використовувати інструменти публічної та культурної дипломатії, поширювати іноземними мовами інформацію про українську історію, культуру, державність і демократичні цінності. Також передбачається посилення взаємодії з українською молоддю, яка перебуває за кордоном.

Щодо тимчасово окупованих територій учасники наголосили на необхідності моніторингу російських практик ідеологічного впливу та мілітаризації дітей і молоді. Крім того, йшлося про протидію пропагандистським наративам, спрямованим проти української та кримськотатарської ідентичності, а також про інформування мешканців окупованих територій щодо доступних в Україні освітніх, культурних і молодіжних можливостей з урахуванням безпекових ризиків.

Під час засідання також розглянули питання створення Українського національного пантеону для вшанування видатних українців. При Українському інституті національної пам’яті вже створено відповідну робочу групу, до складу якої вирішили делегувати представника Координаційної ради.

Серед інших питань були популяризація українського культурного продукту, реалізація ініціативи «Тисячовесна», підготовка Стратегії інформаційної безпеки та можливість застосування санкцій у встановленому порядку до осіб, причетних до поширення російської пропаганди й підтримки агресії проти України.