Свідоцтва досягнень 1-4 класів: покрокове заповнення у 2026/2027 навчальному році

Джерело: Ірина Вовчук

До завершення І семестру 2026/2027 навчального року залишилося ще трохи часу. Але він промайне швидко, і зовсім скоро вчителі початкових класів узагальнюватимуть результати навчання та заповнюватимуть Свідоцтва досягнень.

Особливо багато запитань виникає у молодих спеціалістів, хоча й досвідченим педагогам варто переглянути звичний порядок роботи. Адже з 2026/2027 навчального року застосовується наказ МОН № 722, а примірні форми Свідоцтв містяться в методичних рекомендаціях № 813.

Який бланк використовувати? Коли його заповнювати? Як визначати результати за І семестр, ІІ семестр і за рік? Що записувати у кожному розділі? Як оформлювати Свідоцтво учня з особливими освітніми потребами? Хто підписує документ, коли його передають батькам і де зберігають?

Розбираємо послідовно — від нормативної основи до практичного алгоритму заповнення.

1. З яких документів починати

Основний документ на 2026/2027 навчальний рік — наказ МОН від 04.05.2026 № 722 «Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів».

Він установлює види оцінювання, шкали, загальні критерії та правила визначення результатів навчання.

Пунктом 2 наказу передбачено застосування нової системи у 1–9 класах із 2026/2027 навчального року.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0922-26#Text

Зміни внесено наказом МОН від 29.06.2026 № 1001.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0970-26#Text

Другий документ — наказ МОН від 13.07.2021 № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1–4 класів».

Саме він містить примірні зразки Свідоцтв і рекомендації щодо їх заповнення.

https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0813729-21#Text

Також ураховуємо зміни до методичних рекомендацій, внесені наказом МОН від 20.08.2025 № 1162.

https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1162729-25#Text

Порядок переведення учнів на наступний рік навчання, затверджений наказом МОН від 14.07.2015 № 762, регулює, зокрема, передавання Свідоцтва батькам і зберігання копії.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0924-15#Text

Для учнів з ООП додатково застосовуємо постанову КМУ від 15.09.2021 № 957 у чинній редакції.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/957-2021-%D0%BF#Text

2. Де взяти зразок Свідоцтва

Наказ № 813 містить два примірні зразки:

Додаток 2 — для 1–2 класів.

Додаток 3 — для 3–4 класів.

Відкрити наказ із додатками:

https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0813729-21#Text

Офіційна сторінка документа на сайті МОН:

https://mon.gov.ua/.../pro-zatverdzhennya-metodichnih...

УВАГА!

Примірний зразок — не довільний документ, але й не незмінний бланк, який заборонено доповнювати.

Розділ III рекомендацій № 813 дозволяє враховувати особливості освітньої програми закладу.

Водночас форма не повинна суперечити обов’язковим шкалам оцінювання, установленим наказом № 722.

Тому перед заповненням учитель має перевірити, яку форму використовує його заклад, чи відповідають її показники освітній програмі та як у ній відображаються семестрові й річні результати.

3. Коли заповнювати Свідоцтво

Офіційні роз’яснення МОН щодо початкової школи передбачають заповнення Свідоцтва двічі протягом навчального року.

Перший раз — після завершення І семестру.

Другий — наприкінці навчального року.

Водночас наказ № 722, розділ IV, пункт 4, розмежовує семестрове та річне оцінювання.

Алгоритм такий.

Після І семестру вчитель визначає семестрові результати навчання й оформлює Свідоцтво для інформування батьків.

Після ІІ семестру визначає результати за друге півріччя.

Потім здійснює річне оцінювання на основі семестрових оцінок і відображає річні результати у Свідоцтві.

Пункт 6 розділу VI наказу № 722 передбачає відображення семестрових, річних результатів і результатів ДПА, якщо вона проводилася.

УВАГА!

Два періоди оформлення Свідоцтва не означають, що потрібно заповнювати три окремі документи за І семестр, ІІ семестр і рік.

Примірні зразки № 813 не містять універсальної таблиці з трьома окремими колонками для цих результатів.

Тому спосіб їх відображення у формі, яку застосовує заклад, слід визначити заздалегідь, забезпечивши відповідність наказу № 722.

Раніше оприлюднені роз’яснення МОН щодо періодичності:

https://mon.gov.ua/.../vidpovidi-na-poshireni-zapitannya...

4. Що підготувати перед заповненням

Не варто починати роботу з механічного проставлення позначок у порожньому бланку.

Спочатку необхідно підготувати:

– освітню програму закладу;

– навчальну програму відповідного класу;

– Свідоцтво встановленого в закладі зразка;

– результати педагогічних спостережень;

– матеріали формувального, поточного та підсумкового оцінювання;

– результати діагностувальних та інших навчальних робіт;

– записи класного журналу;

– для учнів з ООП — чинну ІПР, відомості про адаптацію або модифікацію та індивідуальні навчальні цілі.

Підстава: розділи IV–VI наказу № 722, розділ III рекомендацій № 813.

5. Заповнення відомостей про учня

У відповідні поля вносимо назву закладу освіти, прізвище та ім’я учня, клас, навчальний рік та інші реквізити, передбачені формою.

Перевіряємо правильність персональних даних.

У випадку використання електронного шаблона варто переконатися, що під час друкування не зникли рядки, показники, позначення чи реквізити документа.

6. Характеристика навчальної діяльності

Ця частина Свідоцтва відображає, як дитина виявляє наскрізні вміння під час навчання.

Ідеться про здатність співпрацювати, діяти самостійно, працювати з інформацією, висловлювати думку, розв’язувати проблеми та інші показники, передбачені формою.

Учитель спирається на спостереження за діяльністю дитини протягом відповідного періоду.

Відповідно до рекомендацій № 813, характеристику навчальної діяльності здійснюють вербально.

У примірних зразках для сформованого показника рекомендовано позначку √.

Якщо показник ще формується, відповідну графу залишають без позначки.

Не потрібно оцінювати характер, темперамент або слухняність дитини.

Наприклад, учень може бути мовчазним, але успішно співпрацювати в парі та виконувати спільні завдання. Саме прояв навчального вміння, а не особисте враження педагога, є підставою для висновку.

7. Характеристика результатів навчання у 1–2 класах

Пункт 5 розділу VI наказу № 722 установлює для 1–2 класів вербальне формувальне, поточне та підсумкове оцінювання.

Наказ № 722, розділ VI, пункт 4, визначає словесні формулювання вербальної шкали:

– потребує істотної підтримки для досягнення результатів навчання;

– потребує ситуативної підтримки для досягнення результатів навчання;

– має посутні успіхи в досягненні результатів навчання;

– має значні успіхи в досягненні результатів навчання.

Водночас примірний зразок для 1–2 класів за рекомендаціями № 813 передбачає фіксацію сформованості результатів за допомогою позначки √.

Це різні способи представлення інформації, які не слід механічно ототожнювати.

Практична послідовність:

Спочатку визначаємо очікуваний результат навчання.

Потім аналізуємо, як дитина його демонструє.

Зіставляємо фактичні досягнення з критеріями.

Формулюємо вербальний висновок.

Відображаємо результат у відповідному рядку Свідоцтва згідно з формою, яку застосовує заклад.

Приклад для 2 класу.

Очікуваний результат: учень розв’язує прості задачі на знаходження суми.

Після І семестру дитина правильно визначає дію, але потребує допомоги під час пояснення розв’язання.

Наприкінці року учень уже самостійно розв’язує задачі, пояснює вибір дії та перевіряє відповідь.

У Свідоцтві відображаємо фактичний рівень сформованості відповідного результату за правилами застосованої вербальної шкали й примірної форми.

Не переводимо результати першокласників і другокласників у 12-бальні оцінки або рівні П, С, Д, В.

8. Характеристика результатів навчання у 3–4 класах

Пункт 5 розділу VI наказу № 722 передбачає:

– формувальне оцінювання — вербальне;

– поточне — вербальне або рівневе;

– підсумкове — рівневе.

Тому у 3–4 класах для підсумкового оцінювання використовують:

П — початковий рівень.

С — середній рівень.

Д — достатній рівень.

В — високий рівень.

Учитель визначає відповідний рівень за критеріями та досягнутими результатами навчання.

Приклад для 4 класу.

Очікуваний результат: учень розв’язує задачі та пояснює вибір арифметичних дій.

За І семестр визначено середній рівень — С.

За ІІ семестр — достатній рівень — Д.

Річний результат учитель визначає на основі семестрових оцінок відповідно до критеріїв.

Не можна автоматично вивести річний рівень за формулою «С + Д = Д».

Підстава: наказ № 722, розділ IV, пункт 4; розділ VI, пункти 4–6.

9. Як визначити результат за І семестр

Перший крок. Визначаємо, які структурні одиниці навчальної програми опрацьовано протягом семестру.

Другий. Уточнюємо очікувані результати, які підлягають оцінюванню.

Третій. Узагальнюємо результати спостережень, виконаних навчальних завдань, діагностувальних робіт та інших належних матеріалів.

Четвертий. Співвідносимо досягнення з установленими критеріями.

П’ятий. Визначаємо семестрову оцінку за шкалою відповідного класу.

Шостий. Перевіряємо відповідність записам класного журналу.

Сьомий. Заповнюємо відповідні розділи Свідоцтва.

За пунктом 4 розділу IV наказу № 722 семестрове оцінювання узагальнює результати навчання за відповідний період та/або результати підсумкових семестрових робіт.

Тому одна діагностувальна робота не повинна автоматично замінювати оцінювання всіх очікуваних результатів за семестр.

10. Як визначити результат наприкінці року

Спочатку встановлюємо результати навчання за ІІ семестр.

Потім визначаємо річні оцінки на основі семестрових.

Для цього необхідно:

– перевірити результати за обидва семестри;

– зіставити їх з очікуваними результатами навчання;

– застосувати відповідні критерії;

– визначити річний результат;

– перевірити узгодженість із журналом;

– відобразити річний результат у Свідоцтві.

Наказ № 722 не встановлює загальної формули механічного усереднення рівнів для 3–4 класів.

Річний результат повинен мати належне педагогічне обґрунтування.

11. Рекомендації вчителя

Це не місце для загальних висновків на кшталт «старається», «потрібно більше працювати» або «має слабкі знання».

Рекомендації мають пояснювати, які конкретні вміння варто розвивати далі.

Наприклад:

«Продовжити формування вміння самостійно пояснювати спосіб розв’язання задачі».

«Закріплювати вміння визначати головну думку прочитаного тексту».

«Розвивати навичку самоперевірки письмових робіт за коротким алгоритмом».

«Поступово зменшувати обсяг допомоги під час виконання знайомих навчальних завдань».

Рекомендація має бути реальною, зрозумілою для батьків та пов’язаною з результатами навчання дитини.

12. Побажання батьків

Примірні зразки № 813 передбачають окрему частину для побажань батьків або інших законних представників.

Батьки можуть зазначити свої спостереження чи побажання щодо подальшої співпраці із закладом.

Відсутність такого коментаря не означає, що вчитель неправильно заповнив змістові частини Свідоцтва.

13. Як заповнювати Свідоцтво для учня з ООП

Цей етап потребує особливої уваги.

Пункт 3 розділу VII наказу № 722 передбачає оцінювання учнів з ООП за загальними критеріями, які можуть бути адаптовані з урахуванням особливостей освітнього процесу, середовища, індивідуальних навчальних цілей у разі модифікації змісту навчального предмета та індивідуального навчального плану за його наявності.

Порядок № 957 у чинній редакції передбачає документування адаптацій, модифікацій та особливостей оцінювання.

Особливу увагу звертаємо на додаток 4 до Порядку № 957.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/957-2021-%D0%BF#Text

Практичний алгоритм.

Крок 1. Перевірити чинну ІПР.

Крок 2. Визначити, чи передбачено адаптацію або модифікацію навчання з відповідного предмета чи інтегрованого курсу.

Крок 3. Звірити очікувані результати навчання та особливості оцінювання, визначені для учня.

Крок 4. Проаналізувати фактичні навчальні досягнення.

Крок 5. Визначити результат відповідно до належних критеріїв.

Крок 6. Відобразити результат у Свідоцтві з урахуванням особливостей освітньої програми та ІПР.

Крок 7. Сформулювати рекомендації щодо подальшого навчання.

Приклад адаптації.

Учень 3 класу виконує математичні завдання за програмою класу, але користується збільшеним шрифтом та додатковим часом.

Очікувані результати не змінено. Отже, оцінюємо математичні досягнення, а не швидкість виконання завдання чи потребу в доступнішому форматі тексту.

Приклад модифікації.

Для учня 3 класу з математики визначено індивідуальний результат: розв’язувати прості арифметичні задачі з використанням предметної наочності.

Оцінювання співвідносимо саме з визначеною індивідуальною метою та адаптованими критеріями.

УВАГА!

Сам факт наявності в дитини ООП не є підставою автоматично встановлювати нижчий рівень досягнень.

Адаптація не обов’язково змінює очікувані результати, тоді як модифікація передбачає зміну змісту або навчальних результатів.

У Свідоцтві не потрібно зазначати медичний діагноз дитини.

Якщо примірна форма не відображає належним чином модифіковані результати, заклад має узгодити спосіб їх документування з освітньою програмою, ІПР та чинними вимогами до оцінювання.

Окремого універсального обов’язкового бланка Свідоцтва для всіх учнів з ООП перевірені документи не встановлюють.

14. Хто підписує Свідоцтво

Розділ III рекомендацій № 813 передбачає можливість підписання Свідоцтва вчителем класу, батьками та керівником закладу освіти.

Водночас рекомендаційне формулювання не слід перетворювати на твердження, що відсутність підпису батьків автоматично робить Свідоцтво недійсним.

Порядок організації оформлення має бути зрозумілим учителю й батькам.

15. Коли передавати Свідоцтво батькам

Пункт 3 Порядку переведення учнів, затвердженого наказом № 762, передбачає видачу Свідоцтва під час переведення на наступний рік навчання або вибуття із закладу.

Документ надають одному з батьків або іншому законному представникові не пізніше 1 липня.

Копія Свідоцтва зберігається в особовій справі учня.

Рекомендації № 813 пропонують засвідчувати копію написом «Згідно з оригіналом» і печаткою.

Отже, потрібно розрізняти заповнення Свідоцтва після І семестру та його оформлення і передавання за підсумками навчального року.

16. Підсумковий алгоритм перед завершенням І семестру

Перед тим як передати Свідоцтво на перевірку або ознайомлення батькам, учитель має послідовно:

1. перевірити відповідність бланка класу й освітній програмі;

2. уточнити очікувані результати навчання;

3. узагальнити результати оцінювання;

4. заповнити характеристику навчальної діяльності;

5. визначити результати навчання за відповідними предметами та інтегрованими курсами;

6. застосувати правильну вербальну або рівневу шкалу;

7. урахувати індивідуальні навчальні цілі учнів з ООП;

8. сформулювати конкретні рекомендації;

9. звірити результати з класним журналом;

10. перевірити персональні дані та правильність оформлення;

11. забезпечити інформування батьків у порядку, визначеному закладом.

Наприкінці року до цих дій додаються визначення результатів за ІІ семестр, річне оцінювання, оформлення документа для передавання батькам та зберігання копії в особовій справі.

УВАГА!

Не потрібно чекати останнього тижня семестру, щоб починати збирати відомості про навчальні досягнення.

Свідоцтво досягнень не створює результат навчання — воно відображає результати, які вчитель систематично спостерігав, оцінював і фіксував протягом навчального періоду.

Так само не слід підміняти нормативні вимоги додатковими таблицями, обов’язковими для всіх «авторськими» бланками або механічним перенесенням оцінок.

Для молодого спеціаліста головне — дотримуватися послідовності: програма → очікуваний результат → фактичне досягнення → критерій → оцінка → запис у Свідоцтві.

Для досвідченого педагога — перевірити, чи відповідає звична практика новим правилам оцінювання 2026/2027 навчального року.

Свідоцтво досягнень має бути зрозумілим документом про реальний навчальний поступ дитини, її сильні сторони та подальші освітні потреби.