Українська мова в школі та професійній освіті: що показують моніторингові дослідження

Українська мова в школі та професійній освіті: що показують моніторингові дослідження

Використання державної мови в освітньому процесі врегульоване законодавством. Однак чи достатньо цього, щоб українська стала мовою щоденного спілкування дітей і молоді? Це питання Руслан ГУРАК, Голова Державної служби якості освіти України, за запропонував розглянути на прикладі висновків моніторингових досліджень для читачів Освіта.UA.

Ми зіставили результати досліджень у школах за 2024/25 навчальний рік та першого етапу моніторингу у закладах професійної освіти за 2025/26 навчальний рік. І побачили закономірність, яка простежується на обох освітніх рівнях: українська впевнено функціонує в офіційному освітньому просторі, але її позиції слабшають, коли йдеться про неформальне спілкування.

Мова на уроці й під час перерви

За оцінками учнів, у 2024/25 навчальному році 86 % учителів спілкувалися з ними виключно українською під час уроків, а 79 % — і під  час перерв. Та лише 60 % учнів спілкувалися між собою виключно українською під час уроків, а на перервах цей показник знижувався до 48 %.

У закладах професійної освіти ситуація подібна. Суто українською під час навчальних занять спілкувалися 94 % педагогічних працівників, тоді як серед студентів цей показник становив 60 %. У спілкуванні з педагогами виключно українську використовували 54 % студентів.

Цифри показують, що формальне освітнє середовище й повсякденне життя закладу освіти можуть мати різні мовні практики. Педагог послідовно використовує державну мову, але це не завжди означає, що учні та студенти так само спілкуються між собою.

Тут і проходить одна з принципових меж у реалізації мовної політики в освіті. Недостатньо, щоб українська була мовою, якою навчають. Важливо, щоб нею хотілося спілкуватися, дискутувати, жартувати, висловлювати власну думку, будувати стосунки.

Мовна ідентичність

У закладах загальної середньої освіти українську мову рідною вважають 78 % учнів, 82 % батьків і 92 % вчителів. Порівняно з попереднім навчальним роком, частка учнів, які ідентифікують українську як рідну, показала зростання.

Це позитивна тенденція. Одначе визнання української рідною не завжди означає її використання в усіх життєвих ситуаціях. Мовні звички формуються значною мірою в родині, найближчому оточені, інформаційному просторі, а також залежать від контенту, який споживає молодь.

У закладах професійної освіти також переважає українськомовна самоідентифікація серед студентів, педагогічних працівників і батьків. Та результати дослідження показують, що визнання української мови рідною не завжди означає її виключне використання в усіх сферах життя.

Мова як професійна компетентність

Особливого значення мовне питання набуває у професійній освіті. Адже тут українська — це не лише мова здобуття знань, а й інструмент майбутньої професійної діяльності.

Майбутній фахівець має вміти спілкуватися з колегами, роботодавцями, клієнтами, представляти результати своєї роботи, вести професійний діалог і користуватися фаховою термінологією державною мовою.

Тому завдання закладів професійної освіти створювати середовище, у якому студенти набувають досвіду повноцінної професійної комунікації українською.

В обох типах закладів освіти саме педагоги демонструють найбільш послідовне використання державної мови та найвищі оцінки власного рівня володіння нею:

  • у школах 95 % педагогів позитивно оцінили власний рівень володіння українською мовою;
  • у закладах професійної освіті 89 % педагогічних працівників визначили власний рівень як вільне володіння державною мовою.

Якість мовного середовища — спільна відповідальність

Результати моніторингів показують: утвердження державної мови в освіті не можна зводити до перевірки виконання законодавчих норм. Для цього потрібна системна робота:

  • школа має підтримувати мовну стійкість учнівства, залучати до цієї роботи батьків, створювати умови для українськомовної взаємодії не лише на уроках, а й у позанавчальному житті;
  • заклад професійної освіти — поєднувати якісне навчання державною мовою з формуванням професійної мовної компетентності студентів.

Одначе це завдання не може бути покладене виключно на освітні заклади. Родина, громада, медіа, цифрові платформи та суспільство загалом також формують мовне середовище, у якому зростають діти й молодь.

У Державній службі якості освіти розглядаємо моніторингові дослідження як можливість побачити проблемні питання, зрозуміти причини та визначити напрями подальшої роботи.

Українська мова має пройти шлях від обов’язкової мови освітнього процесу до природної мови повсякденного життя. Від шкільного уроку — до професійної комунікації, від усвідомлення її цінності — до щоденного особистого вибору.

Адже справжній результат мовної політики в освіті вимірюється не лише тим, скільки людей декларують українську рідною або скільки педагогів викладають нею. Він вимірюється тим, наскільки природно українська звучить у нашому повсякденні.

І це відповідальність, яку маємо розділити всі.

Вподобайки:

Коментарі

Залишити коментар

Коментар

Щонайменше 10 символів. Текст можна виділяти жирним і курсивом, додавати списки та смайлики. Будь ласка, без образ і лайки.