Вчитель продовжив урок під час хвилини мовчання — чи загрожує догана або звільнення

Щодня о 9:00 в Україні оголошують загальнонаціональну хвилину мовчання для вшанування пам’яті загиблих унаслідок збройної агресії РФ проти України. Із березня 2026 року її проведення закріплено не лише указом Президента, а й безпосередньо законом.

Однак чи означає це, що директор школи повинен обов’язково оголошувати хвилину мовчання через гучномовець? Чи має вчитель перервати урок рівно о 9:00? Чи можуть педагогу оголосити догану, якщо він продовжує пояснювати навчальний матеріал? 

Законодавство встановлює правила проведення загальнонаціональної хвилини мовчання, але не запроваджує спеціального адміністративного покарання за її ігнорування. Водночас у певних випадках неналежне виконання обов’язків працівниками школи може мати дисциплінарні наслідки.

Що вимагає закон про хвилину мовчання у 2026 році

Проведення загальнонаціональної хвилини мовчання започатковано Указом Президента України від 16 березня 2022 року № 143/2022.

Пункт 1 Указу передбачає її щоденне проведення о 9:00, а пункт 2 покладає на Кабінет Міністрів України, обласні та Київську міську державні адміністрації завдання забезпечувати проведення хвилини мовчання, зокрема в закладах освіти.

11 лютого 2026 року Верховна Рада ухвалила Закон № 4783-IX. Документом внесено зміни до Закону України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу» № 4579-IX.

Зокрема, розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 7, який передбачає щоденне проведення загальнонаціональної хвилини мовчання о 9:00.

Цю норму встановлено на період до набрання чинності окремим законом про увічнення пам’яті про Війну за Незалежність України.

Закон визначає, що органи державної влади та місцевого самоврядування забезпечують інформування про початок і завершення хвилини мовчання на підприємствах, в установах та організаціях, які належать до сфери їх управління.

Окремо передбачено обов’язок органів та посадових осіб місцевого самоврядування забезпечувати відповідне інформування на території здійснення їхніх повноважень.

Оголошення хвилини мовчання здійснюється через медіа, а також системи оповіщення та інформування у сфері цивільного захисту.

Таким чином, загальнонаціональна хвилина мовчання має законодавче закріплення, а на органи влади покладено визначені обов’язки щодо інформування.

Проте закон не передбачає окремого адміністративного штрафу за невиконання цих положень.

Чи зобов’язані школи проводити хвилину мовчання о 9:00

Проведення загальнонаціональної хвилини мовчання у закладах освіти прямо передбачене Указом Президента № 143/2022.

Крім того, 22 серпня 2025 року Міністерство освіти і науки України видало лист № 1/17500-25 «Про загальнонаціональну хвилину мовчання».

У ньому МОН наголосило на важливості організованого та гідного проведення цього щоденного ритуалу в закладах освіти.

Міністерство закликало освітян забезпечити можливість учасникам освітнього процесу зупинитися на хвилину, усвідомити її значення та вшанувати пам’ять загиблих.

Також рекомендовано поєднувати хвилину мовчання з коротким словом учителя, тематичними бесідами, виховними годинами та іншими формами роботи, спрямованими на формування культури пам’яті.

Водночас лист МОН необхідно відрізняти від нормативно-правового акта, який безпосередньо встановлює юридичні обов’язки або відповідальність. Лист має роз’яснювальний і рекомендаційний характер.

Отже, проведення хвилини мовчання у школах передбачене державними актами, а керівництву закладів освіти належить організовувати його з урахуванням законодавства та рішень компетентних органів.

Разом із тим не встановлено єдиної для всіх шкіл обов’язкової форми проведення заходу — наприклад, виключно через гучномовець, із загальним зібранням усіх учнів або обов’язковою лінійкою.

Хвилину мовчання можна організувати безпосередньо в класах, використовуючи доступні способи інформування.

Чи повинен учитель зупиняти урок під час хвилини мовчання

Це питання потребує врахування не лише закону, а й урядових рішень та внутрішніх документів конкретного навчального закладу.

25 березня 2026 року Кабінет Міністрів ухвалив розпорядження № 266-р «Про заходи з увічнення пам’яті захисників України на період до 2030 року».

Підпунктом 3 пункту 2 затвердженого цим розпорядженням плану заходів передбачено забезпечення під час загальнонаціональної хвилини мовчання зупинення, за можливості, роботи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

Виняток передбачено для тих, де встановлено безперервний режим роботи.

Важливе значення має формулювання «за можливості». Отже, урядовий документ не запроваджує безумовного правила припиняти будь-яку діяльність за всіх обставин.

Водночас цей документ разом з Указом Президента та роз’ясненнями МОН формує нормативну й організаційну основу для проведення хвилини мовчання, зокрема в закладах освіти.

Якщо о 9:00 триває урок, належним способом проведення заходу за звичайних безпечних умов є його коротке призупинення, вшанування пам’яті загиблих і подальше продовження заняття.

Проте для визначення персональної відповідальності вчителя необхідно встановити, який саме порядок проведення хвилини мовчання діє в школі.

Наприклад, адміністрація може видати наказ про організацію щоденної хвилини мовчання, визначити відповідальних за її оголошення та передбачити порядок дій педагогічних працівників, якщо цей час припадає на урок.

Якщо такий законний наказ доведено до працівників, його виконання належить до вимог трудової дисципліни.

Тому свідоме невиконання відповідного розпорядження без поважних причин може бути підставою для дисциплінарного реагування.

Однак сам факт продовження уроку о 9:00 ще не означає, що вчитель автоматично вчинив дисциплінарний проступок.

Потрібно враховувати, чи було організовано проведення хвилини мовчання, чи знав педагог про відповідний порядок, чи мав можливість його виконати та чи існували об’єктивні обставини, які цьому перешкоджали.

Чи штрафують за непроведення хвилини мовчання в школі

Законодавство України не передбачає спеціального адміністративного штрафу за непроведення загальнонаціональної хвилини мовчання.

Закон № 4783-IX установив порядок проведення хвилини мовчання та обов’язки щодо інформування, але не доповнив Кодекс України про адміністративні правопорушення окремим складом правопорушення за її ігнорування.

Не встановлено і спеціального штрафу для директора школи, вчителя або іншого працівника закладу освіти за те, що о 9:00 не відбулося оголошення чи не було перервано урок.

Тому немає законодавчих підстав автоматично оштрафувати директора або педагога саме за невиконання ритуалу хвилини мовчання.

Це стосується як випадків, коли заняття продовжується під час хвилини мовчання, так і ситуацій, коли в закладі взагалі не організовано відповідне оголошення.

Водночас відсутність спеціального штрафу не виключає інших правових наслідків.

Якщо у діях працівника є ознаки порушення трудової дисципліни, питання його відповідальності може вирішуватися відповідно до трудового законодавства.

Якщо ж особа одночасно вчинила інше самостійне адміністративне чи кримінальне правопорушення, відповідальність визначатиметься за складом саме цього правопорушення, а не за непроведення хвилини мовчання.

Чи можуть оголосити догану вчителю, який не зупинив урок

Відповідно до статті 139 Кодексу законів про працю України, працівники зобов’язані сумлінно виконувати роботу, своєчасно й точно виконувати розпорядження роботодавця та дотримуватися трудової дисципліни.

Стаття 54 Закону України «Про освіту» також встановлює обов’язки педагогічних працівників, зокрема щодо дотримання установчих документів і правил внутрішнього розпорядку закладу освіти та виконання посадових обов’язків.

Відповідно до статті 147 КЗпП, за порушення трудової дисципліни загалом можуть застосовуватися два види дисциплінарних стягнень — догана або звільнення.

Проте дисциплінарна відповідальність не виникає автоматично лише через те, що керівництву школи не сподобалася поведінка працівника.

Для законного застосування догани роботодавцю необхідно встановити конкретний дисциплінарний проступок.

Зокрема, мають значення такі обставини:

- чи був у вчителя конкретний трудовий обов’язок щодо організації або проведення хвилини мовчання;

- яким нормативним, локальним або індивідуальним актом визначено відповідний обов’язок;

- чи було працівника належно поінформовано про відповідні вимоги;

- чи мав учитель реальну можливість виконати ці вимоги;

- чи є вина працівника у невиконанні трудового обов’язку;

- чи існували поважні причини або безпекові обставини, які перешкоджали проведенню заходу.

Наприклад, якщо в школі діє законний наказ про організацію хвилини мовчання, відповідно до якого педагогічні працівники повинні о 9:00 призупиняти навчальні заняття, а вчитель умисно його ігнорує без поважних причин, такі дії можуть бути оцінені як порушення трудової дисципліни.

Натомість якщо відсутність хвилини мовчання була пов’язана з необхідністю забезпечити безпеку дітей, невідкладно здійснити евакуацію або іншими об’єктивними обставинами, ці фактори обов’язково мають бути враховані.

Так само не можна вважати доведеним дисциплінарний проступок лише на підставі повідомлення, що вчитель проводив урок о 9:00, без встановлення обсягу його трудових обов’язків та інших обставин.

Навіть за наявності підстав для дисциплінарної відповідальності керівництво школи повинно дотримуватися процедури, передбаченої КЗпП.

Стаття 149 Кодексу встановлює, що перед застосуванням дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від працівника письмові пояснення.

Після цього необхідно оцінити обставини вчинення проступку.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення враховуються ступінь тяжкості порушення, заподіяна ним шкода, обставини його вчинення та попередня робота працівника.

За одне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Відповідно до статті 148 КЗпП, дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо після виявлення проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування працівника у відпустці.

Крім того, дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців із дня вчинення проступку.

Стаття 149 КЗпП передбачає, що стягнення оголошується наказом або розпорядженням роботодавця, про яке працівника повідомляють під розписку.

Згідно зі статтею 147-1 КЗпП, дисциплінарне стягнення застосовує орган, якому надано право прийняття відповідного працівника на роботу.

Отже, для оголошення догани недостатньо просто зазначити в наказі, що педагог проігнорував хвилину мовчання.

Роботодавець повинен визначити, який саме трудовий обов’язок було порушено, у чому полягала вина працівника та чому за встановлених обставин обрано саме дисциплінарне стягнення.

Якщо працівник вважає догану незаконною, він має право її оскаржити відповідно до статті 150 КЗпП.

Чи можуть звільнити вчителя за ігнорування хвилини мовчання

Сам факт непроведення хвилини мовчання не є самостійною, прямо передбаченою КЗпП підставою для звільнення педагогічного працівника.

Тому звільнення виключно з формулюванням про ігнорування хвилини мовчання, без належної законної підстави, не відповідатиме вимогам трудового законодавства.

Водночас закон передбачає можливість звільнення за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до нього раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. Це передбачено пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП.

Однак для застосування цієї норми необхідна сукупність установлених законодавством умов.

Отже, одноразове продовження уроку під час хвилини мовчання не створює автоматичної підстави для звільнення педагога.

Що загрожує директору, якщо школа не оголошує хвилину мовчання

Відповідно до статті 26 Закону України «Про освіту», керівник здійснює безпосереднє управління закладом освіти та несе відповідальність за його освітню, фінансово-господарську й іншу діяльність.

Керівник, зокрема, організовує діяльність закладу, визначає функціональні обов’язки працівників та забезпечує організацію освітнього процесу.

Стаття 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту» також встановлює повноваження та обов’язки керівника закладу загальної середньої освіти.

Тому організація проведення загальнонаціональної хвилини мовчання у школі належить до питань, які має належним чином вирішувати адміністрація закладу.

Якщо школа взагалі не забезпечує проведення хвилини мовчання, це може бути підставою для перевірки того, як організовано виконання відповідних актів.

Важливо встановити, чи існують рішення засновника, уповноваженого органу управління освітою або законні накази, що встановлюють конкретні вимоги до проведення хвилини мовчання.

Якщо директор винно не виконує обов’язків, покладених на нього законом, трудовим договором або іншими належними актами, питання його дисциплінарної відповідальності може вирішуватися уповноваженим роботодавцем.

Стаття 25 Закону «Про освіту» передбачає, зокрема, повноваження засновника або уповноваженого ним органу щодо укладення та розірвання трудового договору з керівником закладу освіти.

Водночас відсутність гучномовного оголошення ще не свідчить автоматично про порушення директором трудових обов’язків.

Адже хвилина мовчання може бути організована без загальношкільного звукового сигналу, наприклад через повідомлення педагогів у класах.

Інша ситуація — коли заклад взагалі не організовує проведення заходу, попри наявність відповідних вимог і можливості їх виконати.

У такому випадку можуть виникнути підстави для управлінського реагування та оцінки виконання керівником його посадових обов’язків.

Але й у цьому випадку спеціального штрафу саме за непроведення хвилини мовчання закон не встановлює.

Що буде, якщо школа не має наказу про проведення хвилини мовчання

Відсутність окремого наказу директора сама по собі не означає, що хвилина мовчання в закладі не може або не повинна проводитися.

Її проведення передбачене актами загальнодержавного рівня, незалежно від наявності конкретного локального документа.

Разом із тим належне внутрішнє врегулювання допомагає визначити відповідальних осіб і встановити зрозумілий порядок дій працівників.

Для цього адміністрація може передбачити спосіб оголошення хвилини мовчання, порядок короткого призупинення занять, особливості проведення за дистанційного навчання та дії під час повітряної тривоги.

Якщо такого порядку немає або його не доведено до відома працівників, це може мати значення під час оцінювання законності можливих дисциплінарних стягнень.

Водночас відсутність окремого наказу не виключає існування обов’язків, що безпосередньо випливають із законодавства чи інших належним чином доведених законних розпоряджень.

Чи можуть покарати учня, який не встав під час хвилини мовчання

Законодавство не встановлює спеціального штрафу чи іншого юридичного покарання для учня лише за те, що він не встав під час хвилини мовчання.

Акти про її проведення не визначають обов’язкової для кожної людини фізичної пози під час вшанування пам’яті.

Тому сама по собі відмова або неможливість учня встати не є адміністративним правопорушенням.

Крім того, потрібно враховувати вік дитини, стан її здоров’я, індивідуальні потреби та обставини конкретної ситуації.

Стаття 53 Закону України «Про освіту» гарантує здобувачам освіти повагу до людської гідності та захист від приниження, психологічного насильства й інших протиправних дій.

Водночас учні зобов’язані дотримуватися правил внутрішнього розпорядку закладу та поважати гідність і права інших учасників освітнього процесу.

Отже, неналежну поведінку, яка порушує законні правила закладу, необхідно відрізняти від небажання виконати конкретний жест вшанування пам’яті.

Педагог може пояснювати значення хвилини мовчання та вимоги щодо поважної поведінки, однак це не надає права принижувати учня, застосовувати психологічний тиск або призначати не передбачені законодавством покарання.

Так само відмова учня встати під час хвилини мовчання не є підставою для зниження оцінки з навчального предмета, оскільки оцінювання повинно відображати результати навчання.

Що робити, якщо хвилина мовчання припадає на повітряну тривогу

Під час повітряної тривоги пріоритет мають заходи, необхідні для захисту життя та здоров’я учасників освітнього процесу.

Зокрема, якщо школярі й педагогічні працівники повинні перейти до укриття, проведення хвилини мовчання не може бути підставою для затримки необхідних безпекових дій.

Міністерство освіти і науки України у методичних рекомендаціях, оприлюднених 14 вересня 2026 року, наголосило, що модель організації освітнього процесу залежить від безпекових умов конкретної школи.

За наявності відповідних умов навчання може продовжуватися в укритті.

Аналогічно й хвилина мовчання може проводитися в укритті, якщо це безпечно та не перешкоджає виконанню необхідних заходів цивільного захисту.

Якщо об’єктивні обставини унеможливили її проведення у звичний спосіб о 9:00, це має враховуватися під час оцінювання дій працівників закладу.

Які рекомендації щодо проведення хвилини мовчання підготували у 2026 році

Український інститут національної пам’яті оприлюднив проєкт методичних рекомендацій щодо проведення загальнонаціональної хвилини мовчання.

Громадське обговорення проєкту тривало до 11 жовтня 2026 року включно.

Документ містить окремі положення щодо проведення хвилини мовчання у закладах освіти.

Зокрема, пункт 2.2 проєкту рекомендує о 9:00 припиняти робочі наради, публічні заходи, навчальні заняття, обслуговування відвідувачів та іншу діяльність, за винятком випадків, коли таке припинення може створити загрозу безпеці людей або критично важливим процесам.

Пункт 6.5 проєкту передбачає рекомендацію не використовувати хвилину мовчання як дисциплінарний інструмент або засіб примусу.

При цьому зазначено, що її проведення повинно сприяти усвідомленню, а не формальному виконанню розпорядження.

Окремо у проєкті рекомендовано враховувати вік дітей, особливості роботи закладів освіти, безпекову ситуацію та потреби осіб з інвалідністю.

Зокрема, участь стоячи не повинна розглядатися як єдина можлива форма вшанування пам’яті.

Проте важливо враховувати, що оприлюднений для громадського обговорення проєкт не має статусу затверджених рекомендацій.

Тому його положення необхідно подавати саме як запропоновані підходи, а не як самостійні чинні правові приписи.

Водночас рекомендація не використовувати хвилину мовчання як засіб примусу стосується характеру проведення ритуалу, передусім ставлення до його учасників. Її не слід автоматично ототожнювати із забороною застосовувати передбачену трудовим законодавством дисциплінарну відповідальність за доведене порушення службових обов’язків педагогічним працівником.

Куди скаржитися, якщо школа не проводить хвилину мовчання

Якщо школа систематично не організовує проведення загальнонаціональної хвилини мовчання, батьки або інші зацікавлені особи можуть звернутися до адміністрації закладу з проханням пояснити чинний порядок її проведення.

Зокрема, можна з’ясувати, яким чином учнів і працівників інформують про початок хвилини мовчання та хто відповідає за її організацію.

Якщо питання не вирішується на рівні закладу освіти, звернення може бути подане до його засновника або відповідного органу управління освітою.

У разі порушення прав учасників освітнього процесу можливе також звернення до освітнього омбудсмена в межах його повноважень.

При цьому сама скарга не означає автоматичного притягнення директора або вчителя до відповідальності.

Для застосування дисциплінарного стягнення необхідно встановити конкретне порушення трудових обов’язків та дотриматися передбаченої законодавством процедури.