Адаптація та модифікація навчального матеріалу: практичні кейси для роботи з дітьми з ООП

Поговоримо, як підготувати завдання для учнів із особливими освітніми потребами

Інклюзивна освіта передбачає створення умов, за яких кожна дитина може опановувати навчальний матеріал відповідно до своїх можливостей і потреб. Як організувати таку роботу, щоб кожен учень був залучений до навчання та мав можливість продемонструвати власні результати? Важливу роль у цьому відіграють адаптація та модифікація навчальних завдань. Вони допомагають педагогові враховувати індивідуальні освітні потреби дітей, не зводячи інклюзію до механічного спрощення матеріалу. 

У цій статті розглянемо, як організувати роботу за принципом «одна тема – різні завдання», які практичні рішення можна використовувати на уроках різних освітніх галузей.

Нормативна база: на що спиратись під час підготовки завдань

Важливо, щоб адаптація й модифікація не були ситуативними рішеннями, які змінюються від уроку до уроку без урахування попередніх домовленостей. Насамперед педагогу варто орієнтуватися на такі документи й положення:

• Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти, затверджений постановою КМУ від 15.09.2021. У 2026 році цей документ оновлено, зокрема постановами КМУ від 05.02.2026 № 129 та від 23.09.2026 № 1164. Зміни, передбачені цими актами, набрали чинності відповідно 1 серпня та 1 жовтня 2026 року.
• Індивідуальна програма розвитку (ІПР). У ній визначають індивідуальні освітні потреби учня, необхідні умови навчання, відповідні підходи та інші складники підтримки. ІПР розробляє команда супроводу протягом місяця, а переглядає не рідше ніж двічі на рік або за потреби.
• Висновок інклюзивно-ресурсного центру та рішення команди психолого-педагогічного супроводу. Ці матеріали допомагають педагогам визначити необхідні способи підтримки й узгодити їх із конкретними труднощами, які виникають у дитини під час навчання.

Відповідно до Порядку адаптація та модифікація є різними способами забезпечення доступності навчання:

• Адаптація передбачає зміну способу навчання без зміни очікуваних результатів. Учень опановує той самий навчальний матеріал і працює над досягненням визначеної мети, але отримує необхідні умови для виконання завдань. Наприклад, учитель може поділити складну інструкцію на короткі кроки, додати схему, запропонувати зразок виконання, змінити формат подання матеріалу або передбачити додатковий час.
• Модифікація передбачає зміну змісту навчання, очікуваних результатів і загального обсягу навчального навантаження. У такому разі педагог визначає, які саме знання та вміння має опанувати учень відповідно до його індивідуальних освітніх потреб. Наприклад, замість розв'язування складених текстових задач дитина може працювати над розв'язуванням простіших задач на одну дію, якщо такий результат визначено для неї.

Відомості про адаптацію й модифікацію оформлюють відповідно до встановленого порядку, зокрема з урахуванням форми, передбаченої додатком 4 до Порядку.

Як підготувати завдання для інклюзивного класу: покроковий алгоритм

Щоб організувати роботу за принципом «одна тема — різні завдання», не потрібно створювати окремий урок для кожної дитини. Доцільніше скористатись таким алгоритмом:

• Крок 1. Визначте навчальну мету. Сформулюйте, що учні мають знати, розуміти або вміти робити після уроку. Наприклад, під час вивчення прикметника метою може бути вміння знаходити прикметники в реченні та встановлювати їхній зв'язок з іменниками.
• Крок 2. З'ясуйте, які труднощі виникають у конкретного учня. Зверніть увагу, що саме ускладнює роботу: читання довгих текстів, розуміння складних інструкцій, запам'ятовування послідовності дій, письмове оформлення відповіді чи виконання завдань у визначеному темпі. Важливо спиратися на реальні навчальні потреби дитини, а не лише на назву порушення або діагноз.
• Крок 3. Перевірте ІПР та узгоджені рекомендації. Визначте, які опори, засоби навчання, способи взаємодії й підходи до оцінювання доцільно використовувати. Якщо необхідно змінити очікувані результати, такі рішення мають відповідати індивідуально визначеній навчальній меті.
• Крок 4. Оберіть спосіб підтримки. Якщо навчальна мета залишається незмінною, можна адаптувати інструкцію, формат подання матеріалу, темп роботи або спосіб відповіді. Якщо учень потребує іншого змісту й очікуваних результатів, потрібно передбачити модифікацію.
• Крок 5. Підготуйте завдання та критерії оцінювання. Продумайте, як учень демонструватиме результат: усно, письмово, за допомогою схеми, карток або іншого доступного формату. Критерії мають відповідати навчальній меті та враховувати визначені для дитини очікувані результати.
• Крок 6. Проаналізуйте результат. Після виконання завдання з'ясуйте, що вдалося учневі, які труднощі виникли та які способи підтримки виявилися ефективними. Ці спостереження допоможуть удосконалити наступні завдання й за потреби обговорити зміни з командою супроводу.

Практичні кейси: як адаптувати та модифікувати завдання на різних уроках

Розгляньмо декілька прикладів, які допоможуть застосувати цей підхід у щоденній педагогічній практиці. Наведені варіанти є орієнтовними: остаточне рішення залежить від індивідуальних потреб учня та визначених для нього навчальних результатів.

Кейс 1. Українська мова: «Прикметник як частина мови»

Спільна навчальна мета: навчитись знаходити прикметники в реченні та встановлювати їхній зв'язок з іменниками.

Уявімо, що клас працює з текстом, у якому потрібно знайти прикметники, визначити, з якими іменниками вони пов'язані, та пояснити, яку інформацію ці слова додають до опису. Для учня, якому складно працювати з великим обсягом тексту й багатокроковими інструкціями, можна запропонувати адаптований варіант. Наприклад, скоротити текст, поділити інструкцію на кілька послідовних дій, виділити прикметники кольором або виконати перше речення як зразок. Учень працюватиме над тією самою навчальною метою, але матиме зрозуміліші умови виконання завдання.

Якщо ж відповідно до ІПР для учня визначено інший очікуваний результат, можна запропонувати модифіковане завдання. Наприклад, дитина співвідносить картинку яблука з картками «червоне», «кругле», «кисле» та вчиться визначати ознаки предметів.

Як оцінити результат: у першому випадку перевірте, чи вміє учень знаходити прикметники й пов'язувати їх з іменниками. У другому — чи може він правильно співвіднести предмет із його ознакою.

Кейс 2. Математика: «Розв'язування текстових задач»

Спільна навчальна мета: навчитися визначати математичну дію за умовою задачі та знаходити відповідь.

Наприклад, учні розв'язують задачу: «У першому кошику було 12 яблук, а в другому – на 4 яблука менше. Скільки яблук було в обох кошиках разом?»

Для адаптації можна залишити умову незмінною, але виділити ключові числа, подати інформацію у вигляді схеми та запропонувати послідовність дій: 

• визначити кількість яблук у другому кошику;
• обчислити загальну кількість;
• записати відповідь. 

За потреби учень може скористатися малюнками або лічильними матеріалами.

Якщо індивідуально визначений результат передбачає опанування простіших задач на одну дію, можна запропонувати модифікований варіант: «У кошику було 12 яблук. Поклали ще 4. Скільки яблук стало?» Учень може викласти предмети, скористатися числовою прямою або виконати обчислення за зразком.

Як оцінити результат: за адаптованого завдання перевірте, чи може учень розв'язати задачу на дві дії з використанням передбачених опор. За модифікованого — чи розуміє він умову задачі на одну дію та правильно обирає спосіб розв'язання.

Кейс 3. Природнича освітня галузь: «Умови, необхідні для життя рослин»

Спільна навчальна мета: визначити, які умови потрібні рослинам для росту, та пояснити результати спостережень.

Для адаптації можна використати фотографії, таблицю спостережень із частково заповненими полями та короткі запитання: 

• «Яка рослина отримувала воду?»;
• «Що змінилося?»;
• «Чим відрізнялися умови?».

Висновок учень може сформулювати усно або скористатися мовленнєвим шаблоном: «Рослині потрібно…, тому що…».

Модифікований варіант, якщо він відповідає визначеній індивідуальній меті, може передбачати співвіднесення зображень рослин із картками «вода», «світло», «ґрунт» або вибір необхідних умов серед кількох запропонованих варіантів.

Як оцінити результат: за адаптованого завдання оцініть розуміння умов росту рослин і здатність робити висновки. За модифікованого – уміння розпізнавати необхідні для рослини умови.

Кейс 4. Історія: «Причини та наслідки історичної події»

Спільна навчальна мета: визначити причини події, встановити її наслідки та пояснити взаємозв'язки між ними.

Під час роботи з історичним текстом учням потрібно визначити передумови події, з'ясувати її причини та наслідки, підтвердити висновки фактами.

Як адаптувати завдання? Учень працює з тим самим матеріалом, але отримує хронологічну стрічку, схему «причина → подія → наслідок» і текст, у якому виділено ключові дати та поняття. Для формулювання висновку можна запропонувати початок речення: «Однією з причин було…, унаслідок цього…».

Для модифікації, якщо це передбачено індивідуально визначеними результатами, можна запропонувати встановити послідовність кількох подій, співвіднести історичну подію з ілюстрацією або вибрати правильний наслідок із двох варіантів.

Як оцінити результат: за адаптованого завдання перевірте, чи розуміє учень причинно-наслідкові зв'язки. За модифікованого – чи може він відтворити визначену послідовність або встановити відповідність між подією та її наслідком.