ДПА-4 у 4 класі: практичний інструментарій для вчителя

Автор: Ірина Вовчук

Останнім часом на освітніх ресурсах знову з’являються повідомлення про оновлення державної підсумкової атестації для учнів 4-х класів. Про нову модель ДПА, результати пілотування та можливі зміни повідомляють сайт «Нова українська школа», Український центр оцінювання якості освіти та інші освітні ресурси.

Але сьогодні я не хочу повторювати інформацію, яку ви й самі можете прочитати на цих сайтах.

Натомість хочу запропонувати готовий педагогічний інструментарій на основі офіційних матеріалів УЦОЯО: справжні зразки завдань, практичні прийоми для уроків, рекомендації щодо розвитку необхідних умінь та можливості використання штучного інтелекту для полегшення роботи вчителя.

Чому вирішила зосередитися саме на практиці?

У травні 2026 року, наприкінці 2025/2026 навчального року, ми разом з учнями 4-х класів брали участь у пілотуванні ДПА-4.

Це дало можливість не лише ознайомитися із завданнями, а й побачити, як діти працюють із ними, які труднощі виникають, як організовано перевірку відповідей та внесення результатів.

Після завершення пілотування я поділилася власними спостереженнями. А 27 липня опублікувала окремий матеріал про оприлюднені завдання ДПА з математичної освітньої галузі.

Мій попередній допис:

https://www.facebook.com/share/p/1E9TVxzpk1/?mibextid=wwXIfr

Одна з особливостей, на яку я тоді звернула увагу, — різноманітність завдань за складністю та характером навчальних дій. Вони давали можливість дітям із різним рівнем сформованості компетентностей продемонструвати свої знання й уміння: від виконання базових завдань до аналізу інформації, самостійних міркувань та пошуку способів розв’язання.

І тут хочу наголосити на важливій для мене думці.

Важливо не те, щоб кожна дитина виконала всі завдання, а те, щоб кожна мала можливість продемонструвати свої реальні навчальні досягнення.

Цей принцип особливо важливий для дітей з особливими освітніми потребами. Водночас різнорівневість завдань не замінює необхідних індивідуальних умов підтримки.

А тепер — до практичних матеріалів.

1. Де знайти справжні завдання ДПА-4?

Український центр оцінювання якості освіти оприлюднив зразки матеріалів пілотування.

На офіційній сторінці розміщено:

* математика, частина 1 — тестові завдання;

* математика, частина 2 — математичне дослідження;

* інформаційний буклет до математичного дослідження;

* українська мова, частина 1 — усна взаємодія;

* українська мова, частина 2 — тестовий зошит.

Усі матеріали:

https://testportal.gov.ua/informatsijni-materialy-dpa-4/

Прямі посилання на зошити:

Математика, частина 1:

https://testportal.gov.ua/.../Matematyka-CHastyna_1...

Математика, частина 2:

https://testportal.gov.ua/.../Matematyka-CHastyna_2...

Інформаційний буклет:

https://testportal.gov.ua/.../Matematyka-CHastyna_2...

Українська мова, частина 1:

https://testportal.gov.ua/.../Ukrayinska-mova-CHastyna...

Українська мова, частина 2:

https://testportal.gov.ua/.../Ukrayinska-mova-CHastyna_2...

Рекомендую звернути особливу увагу на математичне дослідження, роботу з інформаційними текстами та завдання з усної взаємодії.

Саме тут добре видно, як знання з навчальних предметів застосовуються для розв’язання практичних ситуацій.

Зверніть увагу: це оприлюднені зразки пілотування 2025 року, а не затверджені варіанти майбутньої ДПА.

2. Як використовувати ці матеріали на звичайних уроках?

Не потрібно перетворювати навчання на постійне виконання тестових завдань.

Набагато корисніше поступово включати компетентнісні вправи до звичайних навчальних тем.

Наприклад, на уроці математики можна запропонувати ситуацію «Плануємо шкільну екскурсію».

Учням потрібно:

* прочитати інформацію про маршрут;

* визначити необхідні дані;

* обчислити витрати;

* порівняти можливі варіанти;

* пояснити й перевірити власне рішення.

Одна така ситуація дозволяє розвивати відразу кілька навчальних умінь.

На уроках української мови та читання можна використовувати короткі інформаційні тексти, оголошення, повідомлення, інструкції.

Запропонуйте дітям не лише знайти інформацію, а й пояснити її, зробити висновок, обґрунтувати власну думку.

Для розвитку усної взаємодії варто систематично організовувати короткі обговорення в парах.

Наприклад: «Яке рішення ти пропонуєш?», «Чому саме так?», «Чи погоджуєшся з думкою однокласника?»

Такі вправи не потребують окремих підготовчих занять і можуть стати звичною частиною уроку.

3. П’ять прийомів, які допоможуть учителю заощадити час

Перший. Використовуйте одну навчальну ситуацію для розвитку кількох компетентностей.

Другий. Створюйте власний невеликий банк практичних завдань за темами навчальної програми. Вдалі вправи можна використовувати повторно, змінюючи умови та числові дані.

Третій. Додавайте до звичайних вправ запитання на пояснення та перевірку результату: «Чому?», «Як інакше?», «Чи всі дані потрібні?»

Четвертий. Аналізуйте не лише помилки, а й причини їх виникнення. Наприклад, дитина може правильно обчислювати, але неправильно розуміти умову задачі.

П’ятий. Використовуйте штучний інтелект як помічника для створення й адаптації навчальних матеріалів.

4. Готовий інструмент: як створити компетентнісні завдання за допомогою ШІ?

Штучний інтелект може допомогти швидко підготувати завдання на основі життєвих ситуацій, запропонувати різні способи розв’язання, передбачити типові помилки та сформулювати пояснення.

Але результат потребує обов’язкової перевірки вчителем.

Нижче залишаю готовий запит. Його можна скопіювати, змінити тему та використати для підготовки власних навчальних матеріалів.

Щоб колегам було зручніше копіювати, цей самий запит продублюю окремо в першому коментарі під дописом.

Готовий запит для штучного інтелекту:

«Ти — методист початкової освіти України.

Допоможи вчителю 4 класу створити компетентнісні завдання за темою “[впишіть свою тему]”.

Орієнтуйся на чинний для цього класу Державний стандарт початкової освіти, відповідну типову освітню програму та підходи до оцінювання, представлені в офіційних матеріалах пілотування ДПА-4 Українського центру оцінювання якості освіти.

Підготуй п’ять авторських завдань:

1. На розуміння та застосування базових знань.

2. На використання знань у реальній життєвій ситуації.

3. На аналіз інформації.

4. На логічне мислення з поясненням відповіді.

5. Комплексне завдання з кількома послідовними діями.

Для кожного завдання зазнач:

* навчальну мету;

* зрозумілу для четвертокласника умову;

* правильну відповідь або можливі варіанти;

* коротке пояснення способу розв’язання;

* типові помилки;

* спосіб перевірки;

* рекомендації щодо використання під час звичайного уроку.

Запропонуй педагогічні способи зробити навчальні вправи доступнішими для учнів із різними освітніми потребами, не використовуючи діагнозів і не підміняючи індивідуальних рекомендацій команди супроводу.

Не копіюй офіційні завдання ДПА й не називай створені вправи офіційними тестами.

Перевір математичну та мовну правильність відповідей. Якщо не маєш доступу до відповідних програм або матеріалів УЦОЯО, прямо зазнач це й не вигадуй нормативних посилань.

Подай результат у зручному для вчителя вигляді, придатному для використання на уроці».

Це приклад того, як можна заощадити час на підготовці матеріалів, не знижуючи вимог до їхньої якості.

Водночас не варто завантажувати у відкриті сервіси ШІ персональні дані дітей, висновки ІРЦ або інші конфіденційні відомості.

Більше про використання ШІ для підготовки до уроків я писала раніше:

https://www.facebook.com/share/p/1DufoiWVB2/?mibextid=wwXIfr

5. Чи потрібно вчителю самостійно створювати таблиці оцінювання ДПА?

Ні. Для проведення пілотування УЦОЯО надавав інструкції, правила перевірки та критерії нарахування балів.

Учитель перевіряє виконані роботи відповідно до встановлених інструкцій, фіксує результати й уносить їх у передбаченому порядку.

Під час пілотування 2026 року окрему увагу приділяли збиранню результатів через спеціальну освітню платформу.

Вона призначена для централізованого збирання та подальшого опрацювання результатів оцінювання. Конкретні автоматизовані розрахунки та функції платформи потрібно визначати за інструкціями відповідного етапу проведення.

Отже, не потрібно створювати власні паралельні таблиці підрахунку балів ДПА.

Водночас учитель має правильно перевірити роботи та внести необхідні дані відповідно до інструкції.

Офіційні пояснення:

https://testportal.gov.ua/zapytannya-vidpovidi-dpa-4/

6. Діти з особливими освітніми потребами: на що звернути увагу?

Під час пілотування я звернула увагу на те, що завдання дозволяли побачити різні рівні навчальних досягнень учнів.

Це важливо, оскільки дитина може впоратися з однією частиною роботи, навіть якщо інші завдання потребують складніших навчальних дій.

Але різнорівневість сама по собі не гарантує доступності оцінювання для кожної дитини з ООП.

Наприклад, учень може розуміти математичну задачу, але потребувати особливого способу фіксації відповіді. Інша дитина може мати труднощі з опрацюванням великого обсягу тексту.

Тому важливо розрізняти складність навчального завдання й умови, необхідні для його виконання.

Конкретні спеціальні умови під час ДПА мають визначатися відповідно до затверджених процедур. Не можна автоматично переносити всі адаптації, які використовуються на уроках, на стандартизоване оцінювання.

І ще один принцип, який вважаю важливим.

Ми маємо оцінювати навчальні досягнення дитини, а не її особливості розвитку.

7. Чи потрібно спеціально готувати четвертокласників до нової ДПА?

На мою думку, окрема система постійних тренувальних контрольних робіт не потрібна.

Натомість варто використовувати компетентнісні завдання у звичайному навчанні, поступово ознайомлювати учнів із різними способами подання інформації та формами відповідей.

Для цього на сайті УЦОЯО є не лише зразки ДПА-4, а й матеріали для вчительства з рекомендаціями та інструментами оцінювання.

https://testportal.gov.ua/materialy/

Ці матеріали можна використовувати для вдосконалення повсякденної педагогічної роботи. Водночас не слід плутати їх із процедурними документами ДПА-4.

8. Що відомо про ДПА у 2027 році?

Станом на 6 листопада 2026 року загальнодержавне проведення оновленої ДПА-4 у 2027 році не затверджено.

У Верховній Раді розглядаються законопроєкти №15440 та №15440-1 щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2027 року.

Тому важливо розрізняти вже проведене пілотування, підготовку до можливого впровадження нової моделі та остаточне нормативне рішення щодо проведення ДПА.

Законопроєкт №15440:

https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/70393

Законопроєкт №15440-1:

https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/70434

Офіційна інформація УЦОЯО:

https://testportal.gov.ua/zagalna-informatsiya-dpa-4/

Нормативні документи:

https://testportal.gov.ua/normatyvni-dokumenty-dpa-4/

На завершення.

Моя мета — не запропонувати вчителям ще одну додаткову роботу, а показати, як використати готові офіційні матеріали, власний педагогічний досвід і сучасні інструменти для організації навчання.

Адже компетентнісні завдання корисні не лише під час державної підсумкової атестації. Вони допомагають дитині навчитися застосовувати знання, самостійно мислити, пояснювати рішення та бачити власний поступ.

А вчителю — краще розуміти, чого вже досягли його учні та над чим ще потрібно працювати.

І найважливіше: зробити це без зайвого стресу для дітей, без нескінченних тренувальних тестів і без додаткової формальної звітності.

УВАГА!

Цей матеріал не є офіційним роз’ясненням МОН України. Це мій практичний розбір чинних нормативних документів, заснований на власному професійному досвіді, досвіді колег та практиці роботи в закладах освіти.

Моє завдання — розібрати нормативку по полицях, відокремити пряму вимогу законодавства від рекомендацій і усталеної практики та допомогти колегам самим зорієнтуватися в документах